Сафонов Всеволод Дмитрович

Всеволод Дмитрович Сафонов (рос. Все́волод Дми́триевич Сафо́нов; 9 квітня 1926, Москва, Російська РФСР — 6 липня 1992[3]) — радянський російський актор театру та кіно. Народний артист РРФСР (1974).

Сафонов Всеволод Дмитрович
Народився 9 квітня 1926(1926-04-09)[1][2]
Москва, СРСР[2]
Помер 6 липня 1992(1992-07-06)[1][2] (66 років)
Москва, Росія[2]
·злоякісна пухлина
Поховання Хованський цвинтар
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia (1991–1993).svg Росія
Діяльність актор, кіноактор
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1949)
Знання мов російська
Заклад Kamerny Theatred, Московський академічний театр сатири і Державний театр кіноактора
Членство Спілка кінематографістів СРСР
Роки активності з 1949
У шлюбі з Леждей Ельза Іванівна
Діти Сафонова Олена Всеволодівна
Нагороди
Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
IMDb nm0755891

БіографіяРедагувати

Закінчив Театральне училище ім. Б. В. Щукіна (1949). Працював у Камерному таетрі (з 1949 р.), у Театрі Сатири (з 1950 р.), у Театрі групи радянський всійськ у НДР (з 1952 р.), у студії кіноактора при «Ленфільмі» (з 1955 р.), у Театрі-студії кіноактора (Москва) (з 1958 р.).

У кінематографі дебютував в епізоді у 1950 році. Зіграв близько сотні ролей у кіно і телефільмах («Солдати» (1956, лейтенант Юрій Керженцев), «Шторм», «Мета його життя» (1957, Олексій Костров), «Справа „строкатих“» (1958), «Легке життя» (1964, Юрій Лебедєв), «Гіперболоїд інженера Гаріна» (1965, Шельга), «Крах», «Щит і меч» (1968, курсант Гвоздь), «Білоруський вокзал» (1970, Кирюшин Олексій Костянтинович), «Випадкова адреса» (1972, Павло Миколайович Тимаков, підполковник), «Розповіді про Кешку та його друзів» (1974), «Фронт без флангів» (1975), «Відкрита книга» (1977), «Стратегія ризику» (1978), «Атланти і каріатиди» (1980), «Ніжність до ревучого звіра» (1982, Разуміхин — роль озвучив актор Фелікс Яворський), «Вогняні дороги» (1982, 1984), «Берег його життя» (1984, Джон Робертсон), «Подвиг Одеси» (1985), «До розслідування приступити» (1986—1987), «Дежа вю», «Блакитна троянда» (1988) та ін.).

Помер від раку. Похований на Хованському кладовищі.

Вибрана фільмографіяРедагувати

РодинаРедагувати

Був двічі одружений. Перша дружина: Валерія Іванівна Рубльова — режисер «Мосфільму».

Дочка: Сафонова Олена Всеволодівна — російська і французька актриса.

Друга дружина: Леждей Ельза Іванівна — радянська і російська актриса театру і кіно.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Filmportal.de — 2005.
  2. а б в г Catalog of the German National Library
  3. Могила актора

ПосиланняРедагувати