Бєлозерськ

місто Бєлозерськ
рос. Белозерск
Герб Бєлозерська	Прапор Бєлозерська
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Вологодська область
Муніципальний район	Бєлозерський район
Код ЗКАТУ:	81756
Код ЗКТМО:	19610101001
Основні дані
Час заснування	862
Населення	▼ 8580 (2020)
Поштові індекси	161200
Телефонний код	+7 7 81756
Географічні координати:	60°02′00″ пн. ш. 37°47′00″ сх. д. / 60.033333333333° пн. ш. 37.783333333333° сх. д.
Часовий пояс	UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря	130 м
	Влада
Вебсторінка	gorodbelozersk.ru
Міський голова	Шоленинов Александр Леонидович(рос.)
	Мапа
	; Бєлозерськ ; Бєлозерськ
	Бєлозерськ у Вікісховищі

Бєлозе́рськ — місто в Росії, адміністративний центр Бєлозерського району Вологодської області.

Бєлозерськ розташований на березі Білого озера. Населення міста становить 8580 осіб (2020).

Історія

Бєлозерськ — одне з найдавніших міст Росії. Вперше воно згадується в «Повісті временних літ» під 862 р. як місто Білоозеро, що розташовувався в стороні від сучасного міста Бєлозерськ, на північному березі Білого озера, біля села Кіснема.

«У рік 6370 (862). Вигнали варягів за море, і не дали їм данини, і почали самі собою володіти, і не було в них правди, і встав рід на рід, і була у них усобиця, і стали воювати один з одним. І сказали собі: „Пошукаємо собі князя, який би володів нами і судив по праву“. І пішли за море до варягів, до русі. Ті варяги називалися руссю, як інші називаються шведи, а інші нормани і англи, а ще інші готами, — отак і ці. Сказали русі чудь, словени, кривичі і весь: „Земля наша велика і багата, а порядку в ній немає. Приходьте княжити і володіти нами“. І вибралося троє братів із своїми родами, і взяли з собою всю русь, і прийшли, і сів старший, Рюрик, у Новгороді, а інший, Синеус, — на Білоозері, а третій, Трувор, — в Ізборську». — «Повість врем'яних літ».

З X століття місто Білоозеро знаходилося біля витоку річки Шексна (пізніше на цьому місці розташовувалося село Крохин).

З 1238 Білоозеро — центр Білозерського князівства, а також торговий і ремісничий центр. У 1370-х роках місто перейшло під владу московського великого князя, а з 1389 року було центром удільного князівства у складі Великого князівства Московського.

У 1352 місто було спустошено епідемією чуми, після чого перенесено на 17 км на захід, тобто на сучасне місце. За іншими даними, наприкінці XIV століття існувало два однойменних міста — нове і старе; літописні згадки XV століття відносяться вже до нового міста.

З 1486 Білоозеро стає центром Білозерського повіту, тоді ж воно було перетворене на укріплений пункт на північному кордоні Московської держави. Тут за велінням Великого Князя Московського Івана III були споруджені тридцятиметрові земляні вали і дерев'яні стіни з вісьмома вежами (Білозерський кремль).

XV—XVI століття — період розквіту міста. Місто Білоозеро знаходилося в центрі торгових шляхів, що зв'язують південь з північчю, тому вело активну власну торгівлю і виступало посередником у багатьох торговельних операціях. У цей період місто поступово відбудовувалося і прикрашалося кам'яними храмами.

На початок XVII століття, у зв'язку з переміщенням торгового шляху на Архангельськ через річки Сухона і Північна Двіна, Білоозеро поступово приходить в занепад. Місто виявилося осторонь від головних напрямків торговельно-економічного життя Московської держави. Польсько-литовська інтервенція початку XVII століття прискорила цей процес. Ще у XVI столітті за Івана Грозного місто стало місцем заслання опальних знатних осіб, серед яких були й історичні особистості. Лише у другій половині XVII століття Білоозеро знову починає відбудовуватися.

Зміни, що відбувалися в Московській державі у XVIII столітті, відбилися і на Бєлозерському краї. З 1719 місто — центр провінції, що входила до складу Санкт-Петербурзької губернії. Провінції були розділені на дистрикти. В 1727 були ліквідовані дистрикти, а самі губернії стали ділитися не тільки на провінції, а й на повіти. Білоозеро стає центром не тільки провінції, але і повіту, тоді ж, у 1727 році з Петербурзької губернії була виділена Новгородська губернія у складі 5 провінцій (Новгородської, Псковської, Великолуцької, Тверської, Бєлозерської). Тоді в Бєлозерській провінції було п'ять повітів: Бєлозерський, Каргопольський, Устюженський і Чарондський. Пізніше губернія була перетворена в Новгородське намісництво, і там теж у 1776 році Бєлоозеро стає повітовим містом, а в 1777 році отримує сучасну назву — Бєлозерськ. У 1855-1863 роках предводителем дворянства Бєлозерського повіту був видатний діяч того часу - Качалов Микола Олександрович, наближений царя Олександра III). З 1918 року повіт у складі Череповецької губернії.

22 травня 1972 року затверджений радянський герб міста Бєлозерська. Автор: П. Горячев. 12 жовтня 2001 року затверджено герб і прапор Бєлозерського муніципального району і міста Бєлозерська. Герб Бєлозерська: «У хвилясто-пересіченому блакиттю і сріблом щиті вгорі розширений хрест над срібним півмісяцем, внизу дві навхрест покладені срібні стерляді з червленими плавниками, тонко облямовані блакиттю. У вільній частині герб Вологодської області». Автор реконструкції герба: Олег Свириденко. Герб внесений до Державного Геральдичного Реєстру Російської Федерації за № 1222.

На початку XIX століття розвитку міста сприяла Маріїнська водна система (Маріїнська водна система — водна система в Росії, що з'єднує басейн Волги з Балтійським морем. Складається як із природних, так і з штучних водних шляхів. За радянських часів отримала назву Волго-Балтійський водний шлях ім. В. І. Леніна.), яка почала діяти в 1810 р., а остання з її споруд — Бєлозерський обвідний канал — був відкритий у 1846 р. Отримали розвиток лісозаготівельні промисли. Продукція лісової промисловості спочатку водним шляхом транспортувалася в Санкт-Петербург. Після відкриття Волго-Балтійського водного шляху зросли зв'язку древнього міста з іншими економічними районами Московської держави. До середини XX століття Бєлозерський район був типовим аграрним районом, а міське населення становило лише 16 % від загального числа жителів.

Населення

Клімат

Клімат Бєлозерська
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середня температура, °C	−11,1	−10,1	−5,1	1,5	9,1	14,9	17,2	14,3	9	2,7	−5,5	−9,7	2,3
Джерело: NASA. База данных RETScreen