Шексна (рос. Шексна) — річка у Вологодській області Росії, ліва притока Волги. Довжина — 139 км, площа басейну 19 тис. км². Бере початок з Білого озера, впадає в Рибінське водосховище. В гирлі знаходиться місто Рибінськ.

Шексна
Горицький монастир при впадінні Шексни у Волгу
60°04′00″ пн. ш. 38°00′00″ сх. д. / 60.0666666666947719477320788° пн. ш. 38.000000000028° сх. д. / 60.0666666666947719477320788; 38.000000000028
Витік Біле озеро
• координати 60°03′36″ пн. ш. 38°02′04″ сх. д. / 60.06000000002777739° пн. ш. 38.034444444471773750° сх. д. / 60.06000000002777739; 38.034444444471773750
висота, м 120 м
Гирло Волга
• координати 59°06′45″ пн. ш. 37°54′12″ сх. д. / 59.1125000000277723° пн. ш. 37.90333333336077715° сх. д. / 59.1125000000277723; 37.90333333336077715
Басейн 19 тис. км²
Країни:  Росія
Регіон Вологодська область
Довжина 139 км
Площа басейну: 19 000 км²
Середньорічний стік 172 м³/с
Притоки: Inopashd, Kovzhad, Pishkovkad, Uglad, Yagorbad, Великий Юг[d], Sudebkad, Churovkad, Pidmad, Ponzhad, Kargachd, Gremikhad, Uzboykad, Ryabinkad, Nizdobkad, Ulomad, Churovad і Bozhayd
Водойми в руслі Шекснинське водосховище
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Ріка Шексна біля Білого озера

Етимологія ред.

Походження слова «Шексна» не відоме. Схожі слова: фін. hähnä — «дятел», ерз. šekšej — «строкатий дятел»[1].

Історія ред.

У XI—XIV століттях біля витоку річки стояло давнє руське місто Білоозеро, відоме з 862 року. Згідно з «Повість врем'яних літ» у ньому правив Синеус, один з братів Рюрика. Згодом, у XIV столітті, місто було перенесене на місце сучасного розташування, а у XVIII столітті перейменоване на Білозерськ. Тепер це районний центр Вологодської області.

 
Церква на Шексні

Опис ред.

До середини XX століття Шексна мала довжину близько 395 км, але на початок ХХІ сторіччя вона як власно річка збереглася лише на невеликому відрізку від селища Шексна до міста Череповця (це найбільші населені пункти на ній), оскільки верхня течія річки затоплена водами Шекснинського (Череповецького) водосховища, а нижня — Рибінського водосховища. Живлення переважно снігове. Середня витрата води за 28 км від гирла 172 м³/с. Замерзає наприкінці жовтня — грудні, скресає в квітні — початку травня.

Входить до складу Волго-Балтійського водного шляху та Північно-Двінської водної системи. На річці 2 гідровузли — Шекснинська ГЕС і Рибінська ГЕС.

На березі річки в селі Гориці (за 6 км від Кирило-Білозерського монастиря) розташований Горицький монастир.

Примітки ред.

  1. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4-х тт. — М.: «Прогресс», 1973. Т. 4. С. 422

Посилання ред.