Бурбіс Олександр Лавренович
Олександр (Оле́сь) Лавренович Бурбіс (біл. Аляксандр Лаўрэнавіч Бурбіс, 8 (20) жовтня 1885, Вільнюс — 20 березня 1922, Мінськ) — білоруський громадсько-політичний діяч, театральний фахівець, історик і етнограф. Один із засновників білоруського театру, автор досліджень з економічної географії, історії, етнографії, сільського господарства, банківської справи.
| Олександр Лавринович Бурбіс | |
|---|---|
| Аляксандр Лаўрэнавіч Бурбіс | |
 | |
| Посол БНР у Москві | |
| 1918 | |
| Заступник наркома закордонних справ БРСР | |
| 1921 — 1922 | |
| Народився |
8 (20) жовтня 1885 Вільнюс, Російська імперія |
| Помер |
20 березня 1922 (36 років) Мінськ, Білоруська РСР |
| Похований | Staražoŭskija cemeteryd |
| Відомий як |
Старий Філіп (біл. Стары Піліп) Олесь Олексієнко (біл. Алесь Аляксеенка) |
| Підданство |
 Російська імперія → .svg){kind=small} Білоруська Народна Республіка →  СРСР |
| Національність | Білорус |
| Alma mater | Віленська чоловіча гімназія |
| Політична партія |
Білоруська революційна громада Білоруська соціалістична громада Комуністична партія Білорусі |
| Професія | публіцист, історик, театрознавець, етнолог |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Олександр Бурбіс народився 8 (20) жовтня 1885 у Вільнюсі, Литва. Навчався в Вільнюській чоловічій гімназії. У 1903 році став одним з засновників Білоруської революційної громади[1].
У 1906 році Громада організувала масові протести через проблеми в сільськогосподарському секторі. Бурбіс особисто організував страйк в Новогрудському повіті й в Мінську, де він також працював у профспілках.[2]
24 серпня 1906 року в селі Долні поблизу Щорса в Новогрудському повіті Олександр Бурбіс був заарештований за звинуваченням у підривній діяльності. Він залишався в тюремному ув'язненні, де захворів на туберкульоз. Він пробув у тюрмі аж до середини 1909 року. Після звільнення він працював у Вільнюському сільськогосподарському товаристві.
12 лютого 1910 року з його ініціативи в Вільнюсі відбулася Перша білоруська вечірка.
У 1915 році Олександр Бурбіс переїхав до Москви, де почав працювати в Народному банку[3].
У 1917 році заснував філію організації БСГ в Москві й став її головою. У березні того ж року в Мінську брав участь в з'їзді білоруських народних організацій. Наприкінці 1917 року, через деякий час після Жовтневого перевороту в Москві був арештований радянською владою, а потім ще раз у середині 1918 року. Однак в обох випадках його швидко відпустили.
З 1918 року Бурбіс був послом Білоруської Народної Республіки в Москві. З лютого 1919 року працював у ВРНГ РРФСР, а вже з травня 1919 року — в Народному комісаріаті з питань землеробства Литовсько-Білоруської РСР. У 1920 році він був одним з редакторів газети «Радянська Білорусь» з центральним офісом у Смоленську[4].
Олександр Бурбіс є автором заяви, спрямованої в ЦК РКП (б) 14 січня 1920 року — за змістом практично ідентичній «Заяві 32-х», яка буде відправлена туди ж 1 лютого 1921. До заяви була додана записка з проханням про створення окремої Білоруської Радянської Республіки, в якому містилася інформація про історичне минуле, про політичну та соціальну систему Білорусі, ідеї про перші кроки побудови соціалістичної білоруської держави на цій території, а також, містилася критика щодо вже проведеної на території політики.[5]
На початку 1921 року вступив в Комуністичну партію Білорусі, а вже в середині того ж року Бурбіс отримав посаду заступника народного комісара закордонних справ БРСР, а також став одним з організаторів створення Червоного Хреста БССР. Тоді ж призначений членом Мархлевської комісії з питань Ризького мирного договору. В 1921—1922 роках був членом ЦВК БРСР і брав участь в розробці угоди між БРСР і РРФСР.
20 березня 1922 через тривалу хворобу на туберкульоз помер у Мінську. Того ж року похований на Старажовському кладовищі. До могили його труну з площі Свободи несли під траурну музику духового оркестру. Старожовське кладовище знесли за радянської влади в 1950-х роках[6]. Є відомості, що останки Бурбіса перевезли на Військове кладовище, однак попри тривалі пошуки могилу так і не знайшли. Висловлено припущення, що могила могла бути зруйнована під час розширення вулиці Долгобродської, або що останки взагалі не переносилися на Військове кладовище[7].
.jpg)
(Зліва направо, сидять)
Олександр Бурбіс, Ян Середа, Йозик Варонка, Василь Захарка;
(Зліва направо, стоять)
Аркадій Смолич, Петро Кречевський Костянтин Єзовітов, Антон Овсяник, Лявон Заяц
Соціально-культурна діяльність ред.
Олександр Бурбіс публікувався в газеті «Наша Нива» під різними псевдонімами та був автором ряду статей про білоруське національно-визвольне питання, а також, писав на тему історії, етнографії та економіки Білорусі.
Був членом Першої білоруської трупи Гната Буйницького — білоруського музично-драматичного гуртка у Вільнюсі. Виступав режисером, актором і читачем на перших Білоруських театральних вечірках у Вільнюсі. У тому числі — особисто поставив кілька п'єс і був організатором драматичних груп[8].
У серпні 1920 року закінчив написання наукової монографії «Короткий нарис економічної географії Білорусі», опублікованої в журналі «Народне господарство Білорусії» в 1922 році. Він уперше в історії білоруської науки описав білоруський територіальний і економічний комплекс. І він є першим білоруським вченим, який зумів розрахувати торговий баланс Білорусі та відзначити невідповідності тодішніх кордонів потребам економічного розвитку білоруських територій.
Примітки ред.
- ↑ Belaruskai︠a︡ ėntsyklapedyi︠a︡. "Belaruskai︠a︡ ėntsyklapedyi︠a︡". ISBN 985-11-0035-8. OCLC 35890197.
- ↑ Historical Dictionary of Belarus. Rowman & Littlefield. ISBN 978-1-5381-1706-4.
- ↑ Александр Бурбис. Ekonomika.by. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 28 травня 2020.
- ↑ Яны былі першыя. Аляксандар Бурбіс. Радыё Свабода. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
- ↑ Між Сходом і Заходом: формування державності і територіальної цілісності Білорусі (1917—1939) . Kamunikat.org.
- ↑ Сторожевское кладбище. Минск старый и новый. Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
- ↑ Новы час №3, 2012. Issuu. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 28 травня 2020.
- ↑ Аляксандар Бурбіс - чалавек палітыкі і тэатру. Радыё Свабода. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
Бібліографія ред.
- Кароткі агляд беларускага нацыянальна-рэвалюцыйнага руху // Вести народного комиссариата просвещения ССРБ. 1921, № 1—2
- Кароткі нарыс па эканамічнай геаграфіі Беларусі // Народное хозяйство Белоруссии. 1922, № 4
- Беларуская сацыялістычная грамада ў першым перыядзе яе працы (1903—1907) // Беларусь. — Мн., 1924.