Будячки
Будячки́ (у минулому — хутор Гроссулівський, хутір Ново-Гроссулівський, Аннівка) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Розташоване в 36 км від районного центру — міста Роздільна. Населення становить 18 осіб[1]. Відноситься до Виноградарського старостинського округу.
| село Будячки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Роздільнянський район
|
| Громада | Роздільнянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140130100070779 |
| Облікова картка | Будячки |
| Основні дані | |
| Засноване | 1896 |
| Перша згадка | 1896 (128 років) |
| Населення | ▼18 (01.01.2015)[1] |
| Площа | 0,215[2] км² |
| Густота населення | 143,68 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67477 |
| Телефонний код | +380 4853 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°41′51″ пн. ш. 30°21′29″ сх. д. / 46.69750° пн. ш. 30.35806° сх. д.Координати: 46°41′51″ пн. ш. 30°21′29″ сх. д. / 46.69750° пн. ш. 30.35806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
82 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 |
| Карта | |
  Будячки | |
 Будячки | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія ред.
У 1896 році на хуторі Гроссуловському (Ново-Гроссулівський, Будячки, Аннівка) Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, було 13 дворів, у яких мешкало 65 людей (30 чоловік і 35 жінок)[3].
В 1911 році без хреста та оградки на краю цвинтаря Будячків був похований Бондаренко Іван Михайлович — дослідник історії Західної Європи, української культури. 16 серпня 1911, вчинивши самогубство, він загинув під колесами потягу на ст. Карпове[4].
На 1916 рік в селі Будячки Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 173 чоловіка (73 чоловіка і 100 жінок)[5].
Під час Голодомору в Україні 1932—1933 років в селі загинуло 7 осіб:
Бабич Василь Феодорович,
Калихалов Олексій Петрович,
Поліщук Андрій Іванович,
Поліщук Лук'ян Савелійович,
Поліщук Микола Лук'янович,
Цукацький Петро Миколайович,
Чумаченко Микола Олександрович.[6]
Станом на 1 вересня 1946 року хутір Будячки був частиною Виноградарської сільської ради, яка була у складі Біляївського району[7].
У 1965 році село у складі Виноградарської сільради перейшло в підпорядкування від Біляївського до Роздільнянського району[8].
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Виноградарської сільради.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 54 особи, з яких 27 чоловіків та 27 жінок.[9]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 25 осіб.[10] 100% населення вказало свою рідну мову — українську.[11]
2010 — 21
2011 — 21[12]
Примітки ред.
- ↑ а б Паспорт Виноградарської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2019. Процитовано 16 червня 2016.
- ↑ Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 306—307.(рос.)
- ↑ О. Музичко Іван Михайлович Бондаренко: біоісторіографічний нарис // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 20. — С. 117.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 353.(рос.)
- ↑ Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Одеська область. Частина I. Редакційна колегія (співголови — М. Д. Сердюк і М. Л. Скорик), автори-упорядники Л. І. Білоусова (керівник), М. Г. Батуріна, А. Є. Бух, О. В. Мартиненко, Г. М. Паніван. — Одеса: Астропринт, 2008. — С. 858
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 371.
- ↑ Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Роздільнянська районна рада — ПАСПОРТ територіальної громади Виноградарської сільської ради Роздільнянського району. rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 7 січня 2021.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |