Вікіпедія

Бугай (Роздільнянський район)

село Степанівської сільської громади Роздільнянського району Одеської області
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бугай (значення).

Буга́й — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 3 особи.

село Бугай
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Громада Степанівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51140150030053106
Облікова картка Бугай 
Основні дані
Засноване 1836
Перша згадка 1836 (188 років)
Населення ▼3 (01.01.2019)[1]
Площа 0,519 км²
Густота населення 25,05 осіб/км²
Поштовий індекс 67454
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°55′21″ пн. ш. 29°50′58″ сх. д. / 46.92250° пн. ш. 29.84944° сх. д. / 46.92250; 29.84944Координати: 46°55′21″ пн. ш. 29°50′58″ сх. д. / 46.92250° пн. ш. 29.84944° сх. д. / 46.92250; 29.84944
Середня висота
над рівнем моря 		81 м
Місцева влада
Адреса ради 67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27
Карта
Бугай. Карта розташування: Україна
Бугай
Бугай
Бугай. Карта розташування: Одеська область
Бугай
Бугай
Мапа
Мапа

Історія ред.

В 1856 році на хуторі Бугай поміщика Гаюса було 15 дворів[2].

У 1859 році на власницькому хуторі Бугай 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Бугай, було 18 дворів, у яких мешкало 38 чоловік і 45 жінок[3].

В 1887 році на хуторі Бугай Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 81 чоловік та 71 жінка[4].

Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Бугай 1-го стану були землеволодіння (1181 десятина, 36 сажнів) Гаюса Костянтина Івановича (потомствений дворянин); (590 десятин, 1218 сажнів) Гаюса Сергія Івановича (колезький реєстратор, потомствений дворянин)[5]; польові (147 десятин, 1505 сажнів) Клименка Степана Артемовича, Кривого Андрія Івановича та Кривого Георгія Андрійовича (міщани), а також польові (147 десятин, 1505 сажнів) Клодт-Фон-Юргенсбург Олени Іванівни (дружина генерал-майора)[6]

В 1896 році на хуторі Бугай Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Бугай, було 28 дворів, у яких мешкало 230 людей (107 чоловік і 123 жінки)[7].

На 1 січня 1906 року на хуторі Бугай Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване на балці Бугай по пологих схилах, були десятинщики на землі пані Е. Коронелі; існували колодязі; 28 дворів, в яких проживало 188 людей (91 чоловік і 97 жінок)[8].

У 1916 році на хуторі Бугай Новопетрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 305 людей (151 чоловік і 154 жінки)[9].

Станом на 28 серпня 1920 р. на хуторі Бугай Ново-Петрівської (Савицької) волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 64 домогосподарств (наявних — 63, установ — 1). Для 63 домогосподарів рідною мовою була українська. На хуторі 323 людини наявного населення (159 чоловіків і 164 жінки). Родина домогосподаря: 156 чоловіків та 159 жінок (його родичі 3 і 5 відповідно). Тимчасово відсутні — 16 чоловіків (солдати Червоної Армії)[10].

На 1 вересня 1946 року село було центром Бугайської сільської Ради, до якої входили: с. Бугай, с. Тираспольське, с. Труд-Гребеник, х. Новий[11].

28 листопада 1956 року Бугайська сільрада перейменована на Гаївську (з перенесенням центру сільради)[12].

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 35 осіб, з яких 16 чоловіків та 19 жінок.[13]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 13 осіб.[14]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[15]

Мова Відсоток
українська 69,23 %
російська 23,08 %
молдовська 7,69 %

Примітки ред.

  1. ↑ Паспорт Гаївської сільської ради. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  2. ↑ Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 55.
  3. ↑ XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 140.(рос.)
  4. ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 16.(рос.)
  5. ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 6.(рос.)
  6. ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 11.(рос.)
  7. ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 372.(рос.)
  8. ↑ Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи.  — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 109.(рос.)
  9. ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 312.(рос.)
  10. ↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 22-23.(рос.)
  11. ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 386.
  12. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1956 — № 9 — с. 255–256.
  13. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  14. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  15. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.


  Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бугай_(Роздільнянський_район)&oldid=36320184