Брахма́ни[1] (також браміни[2], брагмани[3], санскр. ब्राह्मण, МФА: [braɦmaɳa]) — жерці в індуїзмі. Представники найвищої з чотирьох варн.

Брахман-хлопець виконує ритуал

Назва ред.

  • Брахма́н (через грец. βράχμανος і рос. брахман)
  • Брамі́н (через англ. brahmin)
  • Брагма́н (точніша транскрипція санскр. ब्राह्मण, Brāhmaṇa, МФА: [braɦmaɳa])

Короткі відомості ред.

Брахмани[4] становлять лише 2-5 % населення Індії. В 1931 році вони становили 4,32 % всього населення Британської Індії. Назва пов'язана з творцем Всесвіту Брахмою. Більшість брахманів — арії не тільки духовно[прояснити], а й за генетичним походженням.

В Індії брахманів теж називають віпра — натхненними та двіджа — двічі-народженими.

Брахмани дотримуються багатьох суспільних заборон і, будучи від народження ритуально чистішими за воїнські, торгові чи селянські варни, лише вони є здатними виконувати найважливіші ритуальні завдання, вивчати і декламувати писання. Оскільки в Індії духовне і світське знання є фактично нероздільними, брахмани часто посідають значну інтелектуальну та політичну владу. Після того, як Індія здобула незалежність у 1947 році, спротив щодо брахманського елітизму посилився, але це все ще не послабило значною мірою їхню священицьку роль.

Рахмани ред.

У давньоруських пам'ятках засвідчено слово «рахман», що означало праведника, Божу людину. Звідси топонім села Рахманівка та прізвища Рахман, Рахманчук, Рахманенко, Рахманінов та латиське прізвище Брахмане[джерело?]. В українській мові збереглися вирази «постимося, як рахмани», «Рахманський Великдень»: на Юра-Івана (Юр'їв день), на Рахманський Великдень. Згідно з найпоширенішою етимологічною гіпотезою, ця лексема сходить до «брахмани» через посередництво грец. βράχμανοι і поширилася на Русі завдяки сказанню «Про Олександра й Ходіння Зосими». Висувалася також думка про походження з араб. raḥmān‎ через тур. rahman («співчутливий»)[5].

Примітки ред.

  1. Брахман // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Брамін // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. брагмани — Українська-Неварі Словник — Glosbe
  4. санск. ब्राह्मण Brāhmaṇa Брахмана
    кит. 婆羅門 Póluómén Поломень
    яп. 婆羅門 ばらもん Барамон
  5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

Джерела та література ред.

  • Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
  • Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6.[сторінка?]
  • Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — ISBN 5-93597-019-8. (рос.)[сторінка?]
  • Енциклопедія Макміллан (англійською): The Macmillan Encyclopedia. Лондон: Макміллан Лондон Лімітед, 1981, 1983, 1984, 1985.
  • Бгактіведанта Свамі Прабгупада. Бгаґавад-Ґіта як вона є (1990) [PDF, DJVU] — Друкована література
  • Книга «Бгаґавад-ґіта». Поетичний переклад руською (українською) Миколи Ільницького. 4itaem.com/book/bgaavad-ta-346330

Посилання ред.