Відкрити головне меню

Кша́трії[1] (санскр. क्षत्रिय kṣatriya, «панівний, владний»), також ра́джан (санскр. राजन् rājan, «повелитель, пан») — одна з чотирьох варн в індуїзмі, шляхетна каста владущих воїнів, друга за значущістю після брахманів. Традиційно владущий чи військовий клас належав до цієї варни. Рама був кшатрієм з роду Сур'яванші. Також Крішна був кшатрієм з роду Чандраванші.

Статті на тему
Індуїзм

Aum

Історія ·  Пантеон

Вайшнавізм ·  Шайвізм
Шактизм ·  Смартизм

Дхарма ·  Артха ·  Кама
Мокша ·  Карма ·  Самсара
 ·  Яджня ·  Мантра
Йога ·  Тантра · Бгакті ·  Бгакті-йога · Майя
Пуджа ·  Мандір ·  Санскрит ·  Тримурті

Веди ·  Упанішади
Рамаяна ·  Махабхарата
Бгаґавад-Ґіта ·  Пурани
 ·  Веданґа
інші

Близькі теми

Космологія
Філософія
Міфологія
Індуїзм за країнами
Ґуру і святі
Календар ·  Свята Термінологія
Аюрведа ·  Джйотиша

Портал «Індуїзм»

У стародавньому ведичному суспільстві Індії, варна особи приписувалася на основі здібностей (ґуна), поведінки (карма), та природи (свабгава).

Зміст

ЕтимологіяРедагувати

На санскриті, термін кшатрія походить від слова кшатра, що означає "панування, владу, уряд" від кореня кші "правити, керувати, володіти". Староперське кшаятія (імператор) та ксшатра (володіння) є спорідненими термінами, так само як і перські слова шах (імператор) та шахр (місто, панування). Термін визначає шляхетний стан.

Клани кшатріївРедагувати

Три головні гілки касти кшатріїв є чандраванші (ті, що походять від Чандри), сур'яванші (ті, що походять від Рамикрішни та Сур'ї) і аґніванші (ті, що походять від Аґні).

ПриміткиРедагувати

  1. санск. क्षत्र Kṣatra Кшатра
    кит. 刹帝利 Chàdìlì Чаділі
    яп. 刹帝利 せつていり Сецутейрі

Джерела та літератураРедагувати

  • (рос.) Торчинов E.A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2000.- 304 с. ISBN 5-93597-019-8(С.?)
  • (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — Київ.: Либідь, 1996.
  • (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — Київ.: Либідь, 2000.