Вікіпедія

Брама (фільм, 2017)

фільм Володимира Тихого, 2017
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Брама (значення).

«Брама» (англ. The Gateway) — українсько-американський художній фільм жахів 2017 року режисера Володимира Тихого. Сюжет фільму базований на культовій п'єсі Павла Ар'є «На початку і наприкінці часів»[3]. Світова прем'єра фільму відбулася 28 листопада 2017 року на Талліннському кінофестивалі «Темні ночі»[4]. Фільм вийшов у широкий український прокат 26 липня 2018 року.

Брама
The Gateway
Український постер №1
Жанрмістика
драма
горор
РежисерВолодимир Тихий
ПродюсериІгор Савиченко
Марко Супрун
Володимир Тихий
Володимир Філіпов
Олексій Москаленко
СценаристПавло Ар'є
Володимир Тихий
На основіп'єси Павла Ар’є «На початку і наприкінці часів»
У головних
ролях		Ірма Вітовська
Віталіна Біблів
Ярослав Федорчук
ОператорВ’ячеслав Цвєтков
КомпозиторАнтон Байбаков
ХудожникВолодимир Любий
КінокомпаніяDirectory Films
Дистриб'юторMMD (Україна)
Тривалість107 хв
Моваукраїнська[1]
КраїнаУкраїна Україна
США США
Рік2017
Дата виходу28 листопада 2017 (Темні ночі)
26 липня 2018 (Україна)
Кошторис17,8 млн грн
Касові збори1,14 млн грн[2]
IMDbID 7425298
Рейтинг16+

Стрічка розповідає про сім'ю, що мешкає у Чорнобильській зоні відчуження. Головує у ній баба Пріся, яка товаришує з русалками. З нею живуть онук Вовчик і хвороблива донька Слава, яку покинув чоловік. Несподівано їхнє розмірене життя закінчується — баба Пріся отримує містичне попередження про особисту катастрофу, що станеться найближчим часом, і якій треба запобігти.

Сюжет

ред.

У майже безлюдному селі в Чорнобильській зоні відчуження живуть баба Пріся, її донька Слава та дорослий онук Вовчик. Славу покинув чоловік, тому вона знайшла прихисток біля Чорнобиля у Прісі, але обидві в поганих стосунках. Вовчик — інфантильний і наївний чоловік, який боїться бабусю та потай від неї збирає різні дрібнички в околицях.

До Прісі приїжджає міліціонер Вася, який час від часу привозить припаси. Він пропонує виїхати з зони, адже навколо вештаються бандити, але Пріся проти. Вона переконана, що радіація — це вигадка. Згадуючи минуле, баба закурює самокрутку та розповідає про різних ворогів, що приходили на українську землю. Але потім, як запевняє Пріся, стали прилітати інопланетяни та встановили контакт із радянською владою. В цьому Пріся вбачає причину Чорнобильської катастрофи: людей обманом змусили виселитися, а в Чорнобилі планували створити базу для контактів. Але склалося інакше: тепер інопланетяни проникли у владу й готуються знищити людей.

Пріся знаходить і куштує гриб, що нібито росте раз на сто років і називається «той, що відкриває браму». Після цього вона починає чути невідомий голос. Тим часом у зоні відчуження з'являється таємничий чорний рій.

Вовчик мріє потрапити до Києва, але мати й бабуся ніяк його не пускають. Тоді Вовчик зв'язується зі сталкерами, котрі обіцяють за допомогу привезти йому повію. Слава пригадує як Вовчик ріс хворим у Криму, а чоловік винив її в хворобі сина. Пріся проте вірить, що у Вовчика дар «відати» ліс і він її замінить.

Вовчик розповідає Прісі як зустрів русалку. Він вирушає побачити її ще раз, стикається з темним виром у повітрі та зникає. Слава починає вірити, що передбачення Прісі про скору смерть у будинку були правдиві, але стосувалися не Прісі, а Вовчика. Та Вовчик несподівано повертається наляканий і поранений. Виявляється, його підстрелили бандити з джипа.

Вася відмовляється привезти лікарів і закликає покинути зону відчуження. Молячись Богу, Пріся прокликає бандитів. У рот Васі залітає двоголова муха-мутант, його мучать конвульсії, а потім з Васі вилітає чорний рій.

Пріся вбиває сома, щоб нагодувати ним онука. Вася повертається й розповідає про знахідку джипа без людей і підозрює, що їх убила Пріся. Вася знаходить документ про те, як баба у війну вбила дванадцять нацистів, і вважає це переконливим доказом. Тоді вона кидає в міліціонера ножа і добиває його сокирою.

Слава повертається з міста, кажучи, що на ліки для сина бракує грошей. Пріся проганяє її та наказує без ліків не повертатися. Вона дає дочці свою срібну радянську відзнаку, яку радить продати. Коли Слава йде, Пріся виконує ритуал, щоб обміняти своє життя на порятунок онука. Вона прикликає Залізну бабу, у відповідь прилітає чорний рій і захоплює Вовчика. Пріся бачить на місці Вовчика малого хлопчика, з яким вирушає у легендарну таємну гілку метро, що начебто пролягає під Чорнобилем.

Під час титрів Слава, її чоловік і Вовчик стоять у київському метро. Слава розповідає як знайшла матір і сина мертвими й загинула сама. Її чоловік каже, що за чотири роки помер як бомж, а Вася додає, що його дружина таки завагітніла і народила сина. Пріся з малим онуком їдуть далі в метро.

У ролях

ред.

Виробництво

ред.
 
Варіант українського постеру фільму (2018)

Кошторис

ред.

Фільм став одним із переможців Восьмого конкурсного відбору Держкіно і отримав 8,9 млн грн державного фінансування, що складає 50 % від загального кошторису фільму — 17,8 мільйонів гривень[4].

Знімання

ред.

Фільм знімали у хуторі Граки, за 2,5 км від села Лучанки, Овруцького району на Житомирщині[5][3].

Показ фільму

ред.

На кінофестивалях

ред.

Світова прем'єра фільму відбулася 28 листопада 2017 року на Талліннському кінофестивалі «Темні ночі»-2017, де фільм був обраний до офіційного конкурсного відбору[4][6]. Згодом у квітні 2018 року фільм також брав участь у конкурсі художніх фільмів Віденського міжнародного кінофестивалю «LET'S CEE 2018»[7][8].

У червні 2019 року фільм представили у конкурсній програмі бразильського кінофестивалю Fantaspoa 2019 у місті Порту-Алегрі, де він здобув перемогу за «найкращий сценарій»[9][10]. Також у червні 2019 року фільм показали на нью-йоркському Кінофестивалі Українського музею (Ukrainian Museum Film Festival 2019)[11].

15 січня 2020 року у позаконкурсній програмі Horisont Øst: Ukraina фільм було предствалено на норвезькому Міжнародному кінофестивалі у Тромсе[en][12].

У кінотеатрах

ред.

24 липня 2018 року, за декілька днів до виходу стрічки у широкий український прокат, відбувся передпрем'єрний показ фільму в зоні відчуження ЧАЕС (будинок культури міста Чорнобиль)[13]. Фільм вийшов в широкий український прокат 26 липня 2018 року[14].

У домашніх умовах

ред.

«Брама» доступна для перегляду в українському онлайн-кінотеатрі Sweet.tv[15].

Відгуки критиків

ред.

Фільм отримав майже одноголосне критичне визнання серед українських кінокритиків[16][17][18][19][20][21][22][23][24]. Проте серед звичайних глядачів думки щодо оцінки фільму розділилися. У соцмережі Facebook користувачі долучилося до обговорення фільму, виносячи на загал часто діаметрально протилежні реакції на фільм. Значній частині глядячів метафори, показані на екрані, лишилися заплутаними й незрозумілими[25][26]. Актриса Ірма Вітовська зіткнулася з численною критикою в особисту адресу[27].

Як описувала Катерина Сліпченко у «Захід.net», провідна тема «Брами» — це нереалізовані можливості та втрати, зумовлені відчуженістю між людьми. Тому «без містики загалом, легко можна було би обійтись», адже фільм — це «брама у страхи та травми», передусім трагедія роз'єднання людських життів, а не містика[18].

Валерій Мирний з «НВ» пояснював, що на всіх трьох центральних персонажах «лежить стигма чорнобильців», яка зробила їх вигнанцями та небажаними поза зоною відчуження. Чорнобильська зона постає як «метафора цілої країни, людей якої і в спокої залишити не можуть, і забезпечити гідним життям відмовляються». Хоча фільм не використовує свій потенціал сповна, він є кроком уперед для вітчизняного кінематографа[17].

Ярослав Підгора-Гвяздовський у виданні «Детектор медіа» зазначав, що фільм оснований на п'єсі Павла Ар'є «На початку та в кінці часів, або Баба Пріся», проте підхід режисера «безумовно оригінальний і напрочуд звабливий». На думку критика, весь фільм тримається на трагікомічному образі баби Прісі, виконаному Ірмою Вітковською. Він же зауважував, що «Брамі» бракує ігор з ракурсом і ефектів у фіналі[16]. Ігор Грабович відгукнувся на тому ж ресурсі, що містична Зона — це «своєрідне втілення метафізичної Вічної України, завжди пригнобленої чужинцями, проте цілком здатної дати відсіч своїм ворогам». В цьому сенсі «Брама» є прикладом «стриманого оптимізму»[21].

Олександра Ринк у «Vertigo» писала, що гнітючий антураж чорнобильського Полісся добре працює на атмосферу фільму, а «Героїня Ірми Вітовської має всі шанси стати одним з перших справді культових персонажів українського кіно». Водночас спецефекти, на думку критика, радше зайві в цій історії про соціальні стигми, котрі перетворюються на стигми релігійні[20].

Нагороди та номінації

ред.
Список нагород та номінацій[28]
Кінофестиваль/Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат Дж
Премія «Золота дзиґа» 19.04.2019 Найкращий фільм Брама Номінація [29]
Найкращий режисер (премія імені Юрія Іллєнка) Володимир Тихий Номінація
Найкращий актор у головній ролі Ярослав Федорчук Номінація
Найкраща акторка у головній ролі Ірма Вітовська Перемога
Найкраща акторка другого плану Віталіна Біблів Перемога
Найкращий оператор-постановник Слава Цвєтков Номінація
Найкращий сценарист Павло Ар'є, Володимир Тихий Номінація
Найкращий композитор Антон Байбаков Перемога
Найкраща пісня «Не метелиця лугом стелиться» (Ірма Вітовська) Номінація
Найкращий звукорежисер Михайло Закуцький Номінація
Найкращий художник із гриму Катерина Струкова Перемога
Найкращий художник з костюмів Олена Гресь Номінація

Джерела

ред.
  1. ↑ у фільмі присутня невелика кількість суржику
  2. ↑ Ukraine Box Office (August 30–September 2, 2018) [Архівовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] // BOM, 2018 (англ.)
  3. ↑ а б Катерина КОНСТАНТИНОВА (20 липня 2018). Відкрита «Брама»: баба Пріся вирушає в похід зі Славою. «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 2018-7-27.
  4. ↑ а б в Український трилер «Брама» покажуть на фестивалі у Талліні [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.] // ДМ, 17 жовтня 2017
  5. ↑ Фільм «Брама» виходить в український прокат [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua, 26 липня 2018
  6. ↑ «Брама» // Кінофестивалі «Темні ночі», 2017 (англ.)
  7. ↑ «Брама» // LET'S CEE 2018 (англ.)
  8. ↑ Програма LET'S CEE 2018 // LET'S CEE 2018 (англ.)
  9. ↑ Fantaspoa 2019 — Wrap Up. fantaspoa.com, 4 червня 2019 (англ.)
  10. ↑ Фільм «Брама» отримав приз за найкращий сценарій на фестивалі в Бразилії [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] ukrinform.ua, 05.06.2019
  11. ↑ FILM REVIEW: На Кінофестивалі Українського музею. The Ukrainian Weekly, 28.06.2019 (англ.)
  12. ↑ «Брама» [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] tiff.no, 2020 (норв.)
  13. ↑ У зоні відчуження відбувся показ фільму «Брама» [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.] // zik.ua, 24 липня 2018,
  14. ↑ У Києві відбулася національна прем'єра фільму «Брама» // Держкіно, 27/07/2018
  15. ↑ Брама (2018) на Sweet TV (укр.), процитовано 1 вересня 2022
  16. ↑ а б Ярослав Підгора-Гвяздовський (26 липня 2018). Чи зможе баба Пріся отримати «Оскара»?. «Детектора медіа». Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 27 липня 2018.
  17. ↑ а б Валерій Мирний. Галюцинація про сьогодення. Рецензія на містичний трилер: Брама [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.] // nv.ua/ukr, 27 липня 2018
  18. ↑ а б Катерина Сліпченко. «Ми помрем не в Парижі». У прокат вийшов новий український фільм «Брама» [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // Zaxid.net, 28 липня 2018
  19. ↑ Антон Філатов. «Брама»: Вихід з радіаційної зони комфорту [Архівовано 31 липня 2018 у Wayback Machine.] // телеканал 112, 29.07.2018
  20. ↑ а б Алєкс Ринк. На початку та наприкінці часів. Український містичний трилер, на який варто сходити. Так, це не одрук [Архівовано 4 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Vergigo, 01.08.2018
  21. ↑ а б Ігор Грабович. «Брама» Володимира Тихого: життя триває! [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] // ДМ, 30 kипня 2018
  22. ↑ Олександр Гусєв. Апокаліпсис сьогодні. Фільм «Брама»: сильні сторони і провали. // Yabl, 1 серпня 2018
  23. ↑ Андрій Любка. Брама Чорнобиля [Архівовано 14 серпня 2018 у Wayback Machine.] // День, 10 серпня 2018
  24. ↑ Дмитро Десятерик. Гарна спроба. «Брама» — це, мабуть, найгучніша українська прем'єра цього літа // День, 1 серпня 2018
  25. ↑ Фільм «Брама»: приклад «стриманого оптимізму» чи «хвороблива маячня»? // OpinionUA, 1 серпня 2018
  26. ↑ «Так мене ще не травили»: в мережі розгорівся скандал через новий український фільм // РБК-Україна Styler, 31.07.2018
  27. ↑ Так мене ще не травили: українська актриса поскаржилася на критику через нову роль. Intermarium-Новини Міжмор'я (укр.). 31 липня 2018. Процитовано 3 вересня 2022.
  28. ↑ Нагороди та номінації фільму Брама на сайті IMDb (англ.)
  29. ↑ Лілія Зінченко. Оголошено переможців кінопремії «Золота Дзиґа 2019» (ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК). Детектор медіа. 19.04.2019. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 19.04.2019.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брама_(фільм,_2017)&oldid=43058674