Відкрити головне меню
Вікіпедія

Вітовська-Ванца Ірма Григорівна

українська акторка
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Вітовський.

І́рма Григо́рівна Віто́вська-Ва́нца (справжнє ім'я: Ірина Григорівна Вітовська[1]; нар. 30 грудня 1974, Івано-Франківськ) — сучасна українська акторка театру та кіно, продюсерка, громадська діячка; працює у Молодому театрі (з 1998), відома за роллю Лесі у серіалі «Леся+Рома» (2005—2007). Ведуча розважальних шоу на українському телебаченні. Заслужена артистка України (2016).[2]

Ірма Вітовська-Ванца
Ім'я при народженні Ірина Григорівна Вітовська
Народилася 30 грудня 1974(1974-12-30) (44 роки)
Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність акторка театру, телеакторка, кіноакторка, актриса, телеведуча
Alma mater Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка (1998)
Заклад Київський академічний Молодий театр
Роки діяльності з 1998 — тепер. час
Чоловік Віталій Ванца
Діти Орест (нар. 29 березня 2011)
Провідні ролі Леся (Леся+Рома)
Люба (Янгол-охоронець)
Русалонька (Русалонька)
IMDb nm2257436
Нагороди та премії
Заслужений артист України

Best Ukrainian Awards (2006)
Київська пектораль (2015)
Ірма Вітовська-Ванца у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Резонансною подією є втілення на арені Національного Цирку в співпраці з «Диким театром» та продюсерської групи, в яку входить Ірма Вітовська, проекту «Афродизіак» (реж. Максим Голенко), який за 7 вистав (1 сезон) подивилось понад 14000 глядачів, що стало рекордом в театральній галузі .

2 роки поспіль входить в топ-100 діячів культури за версією «Новое время» та 3 роки поспіль в 100 найбільш впливових жінок України за версією  журналу «Фокус». 

28-го листопада у Талліні на фестивалі «POFF» (який входить до групи фестивалів категорії А) відбулась світова прем'єра фільму «Брама», де Ірма зіграла головну роль 86-літньої жінки . Цікавим фактом є те, що за втілення ролі баби Прісі у п'єсі "Баба Пріся. На початку та в кінці часів " (автор Павло Ар'є) Ірма Вітовська стала володаркою, як театральної премії «Київська Пектораль» (Краща акторка) 2016 р. вистава «Сталкери» (реж. Стас Жирков), так і кінопремії «Кіноколо» (Краща акторка) 2018 р. фільм "Брама" (реж. Володимир Тихий). Це перший випадок в Україні, коли один й той самий актор втілює один й той самий образ в різних трактуваннях матеріалу двох різних режисерів та в різних напрямках, як то кіно і театр, і отримує найвищи нагороди за свої роботи.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Ірма Вітовська народилася 30 грудня 1974 у Івано-Франківську. Корінням батько Ірми походить з села Медуха Галицького району Івано-Франківської області. Прадід по материнській лінії у Ірми – росіянин, а його дружина – латишка[3].

Мріяла стати археологом, кілька років підряд намагалася вступити до Прикарпатського інституту ім. Стефаника. Відвідувала театральний гурток при Палаці піонерів у Івано-Франківську[1].

1998 року закінчила Львівський державний музичний інститут за спеціальністю «Актриса драматичного театру», курс народного артиста України Богдана Козака. З того ж року працює у Молодому театрі, де грає і посьогодні (станом на 1 січня 2010 року).

Ірма Вітовська неодноразово була учасницею багатьох міжнародних театральних фестивалів. Отримувала персональні нагороди.

З 11 жовтня 2015 року є тренером в шоу Маленькі гіганти на «1+1»[4]. На каналі ICTV Ірма Вітовська вела проекти «Народна зірка», «Шлюбні ігри». Ірма Вітовська брала участь у вокальному шоу «Народна зірка» на каналі «Україна».

Громадянська позиціяРедагувати

Ірма Вітовська активістка «Революції Гідності» та «Мовного Майдану», учасник усіх проукраїнських акцій протесту[5].

Після російської збройної агресії проти України Ірма Вітовська відмовилася від співпраці з російськими кіновиробниками. Ірма Вітовська сказала[6]:

Війна — це не дружба між народами. Не ми взяли Ростов чи Воронеж… У митців має бути свідома громадянська позиція
Афіші російських артистів на місці розстрілу наших хлопців мене принижують[7]

У червні 2018 записала відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[8].

БлагочинністьРедагувати

Ірма Вітовська є учасником соціально-громадських програмам «Діти вулиці» з 2007, та «StopБіль» з 2011 року[1].

2014 року Ірма Вітовська почала робити ляльки-мотанки, продавати їх а виручені гроші передає на допомогу армії. Найдорожча коштувала 2 тисячі гривень. За ці кошти були придбані підштаники для берегової охорони і пластикові картки з молитвами для п'ятого батальйону.

З Іреною Карпою Ірма Вітовська зібрали на творчому вечорі гроші для взуття батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».

Ірма Вітовська як членкиня руху «StopБіль» ініціювала та виконала головну роль у арт-проекті «Оскар і Рожева Пані», створеному для збору коштів на потреби невиліковно хворих дітей. Прем'єра вистави відбулася 7 жовтня в Івано-Франківську та 11 жовтня у Києві, отримала кілька театральних нагород та зібрала понад 700 тис. грн[9] на паліативні дитячі відділення, а також на виїзні бригади, які будуть працювати з такими дітьми[10].

Ірма Вітовська віддала на лікування поранених у АТО більшу частину свого гонорару за зйомки у фільмі «Пограбування по-жіночому»[11]. На 19 р. збір «Оскар і рожева пані» вжк,1675000

Особисте життяРедагувати

Ірма Вітовська була дружиною Володимира Кокотунова (нар. 1 квітня 1969), також актора Молодого театру з 1993 по 2016 рік. 29 березня 2011 року в подружжя народився син Орест Кокотунов.

8 квітня 2016 року вдруге вийшла заміж, чоловіком став Віталій Ванца (нар. 1978) з Борислава Львівської області[12].

ВиставиРедагувати

Була задіяна у виставах: «Русалонька» (Русалонька), «Жінки і війна» (Рахмана), «РЕхуВІлійЗОР» (Марія Антонівна), «Севільські заручини» (Клара), «Трагедія Гамлета, принца Данського» (Акторка), «Хоровод любові» (Гризетка), «Одруження» (Дуняша), «Маринований аристократ» (Дружина), «Московіада» (Галя) та ін. [1]

Брала участь у благочинному проекті-виставі «Допомогти так легко, або Звідки беруться діти?» (разом з Адою Роговцевою, Машою Єфросиніною, Дашою Малаховою, Володимиром Горянським та Наталею Долею).[13]

Ірма Вітовська продюсувала виставу «Слава героям» Павла Ар'є (режисер — Стас Жирков)[14], спільний проект театру «Золоті ворота» та Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Франка[15].

ФільмографіяРедагувати

Знімалася у телесеріалах «Леся+Рома» (Леся, ICTV; до кінця 2007[13]) та «Янгол-охоронець» (Люба, 1+1). Була ведучою телепередачі «Шлюбні ігри, або номер для молодят» (ICTV).

Рік Проект Режисер Роль Примітки
2000 Нескорений Олесь Янчук Даруся Гусяк «Нуся», зв'язкова УПА
2004 Залізна сотня Олесь Янчук Стефа
2004 Між першою і другою Володимир Мельниченко Риточка
2005 Дідусь моєї мрії Ігор Забара, Сергій Талибов подруга Олени телесеріал
2005—2006 Леся+Рома Олександр Богданенко, Олександр Даруга Леся телесеріал
2006— 2007 Янгол-охоронець Бата Недич, Оксана Тараненко, Ігор Забара Люба телесеріал
2006 Жіночі сльози Галина Курівчак-Сахно Тетяна Сінєльнікова
2006 Битви сонечок Анатолій Матешко епізод
2007 Кольє для снігової баби Олександр Богданенко, Олександр Даруга Кіра
2007 Мільйон від Діда Мороза Олександр Богданенко, Олександр Даруга Леся
2007 Богдан-Зиновій Хмельницький Мащенко Микола
2008 Не наїзджай на Діда Мороза Олександр Богданенко, Олександр Даруга Леся
2008 Владика Андрей Олесь Янчук
2008 Донечка моя Володимир Тихий Саша
2008 Почати спочатку. Марта Ігор Копилов Валя, секретарка Марти
2008 Тато напрокат Артем Литвиненко Соня, подруга Ірини
2008 Гарні хлопці Олег Туранський Віра Григорівна Тємнікова телесеріал
2009 Загадай бажання Іван Войтюк Софія Аркадіївна, подруга Насті
2009 Мудаки. Арабески Володимир Тихий, Іван Тимшин, Роман Бондарчук,
Віра Яковенко, Анатолій Лавренишин, Мирослав Слабошпицький		 кінозбірка
2009 Акула Анатолій Матешко Слава Корабльова, подруга Інни телесеріал
2009 Лабіринти брехні Віктор Погорєлов Аля, подруга Ольги
2009 При загадкових обставинах Максим Мехеда Анпаконда
2009 Територія краси Ігор Забара, Оксана Тараненко, Павло Тупик Вероніка Федорівна телесеріал
2009 Спокута Ігор Шкурін Світлана, подруга Поліни, дієтолог
2012 Лист очікування Андрій Черних Нонна Гольцова, господиня салону краси телесеріал
2013 Жіночий лікар-2 Антон Гойда, Ірина Громозда Рита Кузьменко телесеріал
2013 Криве дзеркало душі Максим Мехеда Зіна, дружина Риндіна
2013 Метелики Віталій Воробйов перукарка міні-серіал
2013 Камінний гість Анатолій Матешко Леся, подруга Елеонори
2013 Нюхач Артем Литвиненко Марина, дружина Кононова телесеріал
2014 Трубач Анатолій Матешко мати Віталіка
2014 Пограбування по-жіночому Ашот Кещян Світлана Старостіна телесеріал
2015 Останній москаль Семен Горов продавчиня крамниці телесеріал
2015 Казка старого мельника Олександр Ітигілов Параска Казка[16]
2015 Особистий інтерес Анатолій Григор'єв Ксюша, продавчиня телесеріал
2015 Офіцерські дружини Дмитро Петрунь Роза телесеріал
2018 Таємний щоденник Симона Петлюри Олесь Янчук Ольга Петлюра, дружина Симона Петлюри[11]
2018 Брама Володимир Тихий Баба Пріся
2018 Дві матері Ніна Борисова
2019 Подорожники Христина Сиволап Сусанна телесеріал
2019 Мої думки тихі Антоніо Лукіч


Дублювання українською:

НагородиРедагувати

  • 2001 — Номінація премії «Київська пектораль» в категорії «Краща жіноча роль» (Русалонька в одноіменній виставі)
  • 2006 — Номінація «Акторський талант» на «Бест юкрейніан евордс»[17] (Best Ukrainian Awards)
  • 2006 — «Телетріумф» у номінації за кращий сериал «Леся+Рома»[18] («Леся+Рома»)
  • 2012 — «Телетріумф» у номінації «Акторка телевізійного фільму/серіалу (виконавиця жіночої ролі)»
  • 2015 — Лауреат премії «Київська пектораль» в категорії «Краща жіноча роль» (баба Прися у виставі «Сталкеры» копродукції театру «Золоті ворота» та «Молодого театру»)
  • 2015 — Національний конкурс «Благодійна Україна-2015» за виставу «Оскара і Рожевої пані»[6].
  • 2016 — Заслужена артистка України

ЦитатиРедагувати

  • «Вважаю, що я щаслива. Здорова, руки-ноги на місці — що ще треба? Щоб бути щасливим, треба жити у гармонії з собою. Навіть коли настає депресія, треба їй віддаватися»
     — на запитання «Що для вас щастя?»[13]

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ а б в Акторка Ірма Вітовська: «Я як шафа, з якої вивалилися всі таланти» «Урядовий кур'єр»
  2. ↑ Ірма Вітовська отримала звання Заслуженої артистки України
  3. ↑ Ірма Вітовська: «На акторів я завжди дивилася скептично»
  4. ↑ Ірма Вітовська зізналася, що маленький син перестав її впізнавати
  5. ↑ Ірма Вітовська. Життя у ритмі non stop
  6. ↑ а б Ірма Вітовська, заслужена артистка України, акторка Молодого театру
  7. ↑ Ірма Вітовська: Афіші російських артистів на місці розстрілу наших хлопців мене принижують
  8. ↑ Акторка Ірма Вітовська підтримала Олега Сенцова // ТСН, 04.06.2018
  9. ↑ Ірма Вітовська: «Аби діти не страждали»
  10. ↑ Акторка Ірма Вітовська: Історія, що змінює життя
  11. ↑ а б Ірма Вітовська: "Я й не думала «йти в театр»
  12. ↑ Ірма Вітовська вийшла заміж. TCH
  13. ↑ а б в Високий Замок. Ірма Вітовська: «Умови контракту не дозволяють мені вагітніти!» (Перевірено 5 серпня 2009)
  14. ↑ Театр «Золоті ворота». «Слава героям»
  15. ↑ Відбулася прем'єра вистави «Слава героям»
  16. ↑ «Казка старого мельника»: як знімається український дитячий «блокбастер» Телекритика
  17. ↑ Газета по-українськи — «Люблю ковбойський стиль» (Перевірено 5 серпня 2009)
  18. ↑ Ірма Вітовська: Ми чекаємо дитину (Перевірено 5 серпня 2009)

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вітовська-Ванца_Ірма_Григорівна&oldid=24760244