Борщівка (Борсуківська сільська громада)

село Борщівка
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Кременецький район
Тер. громада	Борсуківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61020010020089893
Облікова картка	село Борщівка
Основні дані
Засноване	1430
Населення	943
Територія	1.560 км²
Густота населення	767.31 осіб/км²
Поштовий індекс	47410
Телефонний код	+380 3549
Географічні дані
Географічні координати	49°55′05″ пн. ш. 25°56′43″ сх. д.H G O
Водойми	Горинь
Відстань до; районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	Ланівці
Відстань до; залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	47412, Тернопільська обл, Кременецький р-н, с. Борсуки, вул. Шевченка, буд. 3
Карта
	Борщівка
	Борщівка
Мапа
	Борщівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Борщівка.

Борщі́вка — село в Україні, у Борсуківській сільській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Горинь, на півночі району. Населення становить — 943 осіб (2024).

Було адміністративним центром Борщівської сільської ради. Від вересня 2016 року ввійшло до складу Борсуківської сільської громади.

Історія

На території села виявлено поселення черняхівської культури та рештки давньоруського городища XII–XIII століть.

Відоме з XV століття.

1943 року в Борщівці відбувся бій між УПА та німцями.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Борсуківської сільської громади. ^[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.^[2]

Релігія

У селі є дерев'яний храм Різдво Пресвятої Богородиці датований 1894 роком. Деякі ікони церква перейняла від попереднього храму, спорудженого в селі 1749 року, який згорів ще наприкінці ХІХ століття.

Церква у Борщівці стала одним з паломницьких центрів, а щонеділі у церкві Різдва Пресвятої Богородиці відправляють літургію та акафіст за здоров'я святих Кирила і Мефодія. Причиною цього є те, що за деякими свідченнями 9 серпня 2014 року в храмі замироточила й почала самооновлюватись ікона святих Кирила і Мефодія, врятована зі старої церкви. Свого часу цю ікону парафії Борщівки подарувала молода жінка з роду художників Агафія Закидальська. Зробила вона це саме перед тим, як, досягнувши повноліття, піти в монастир. Першим оновлення ікони помітив церковний староста Іван Друзь: «Я приклонився до ікони, і щойно підняв голову, то перше, що привернуло мою увагу, це очі Мефодія. Вони були такими ясними, що аж світилися. А на бороді стало чітко видно кожну волосинку, хоча до цього вона зливалася з полотном»^[3]. Згодом того ж року самооновлюватись почала ще й інша ікона — Розп'яття Ісуса Христа.

Також у селі є Дім молитви Християн Віри Євангельської.

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968), облаштовано партизанську стоянку на місці рейду з'єднання Сидора Ковпака (1985; кам'яна).

Соціальна сфера

У Борщівці діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Я. Горошка, бібліотека, ФАП, Будинок культури, відділення зв'язку.

Відомі люди

У Борщівці народилися:

Горошко Ярослав Павлович (04.10.1957 — 08.06.1994) — український військовик, Герой Радянського Союзу,^[4].
Негода В'ячеслав Андронович — громадський діяч
Я. Пальчик — журналіст
Т. Сергійчук. — письменник
П. Сергійчук — заслужений вчитель України

У Борщівці провів дитячі роки Олександр Вільчинський;— письменник, журналіст, науковець, громадський діяч

Серпевський Владислав (2003 р.н) - Власник компанії «Zelenuy Zaryad», Агропідприємець

Світлини

Стара дерев'яна церква, яку селяни планують розбирати
Нова мурована церква поблизу старої дерев'яної
Пам'ятник односельчанам, загиблим в час другої світової війни
Приміщення сільської ради
Приміщення середньої школи
Автобусна зупинка
Цвинтарна каплиця
Старі хрести на цвинтарі
Намогильний хрест
Старі хрести на цвинтарі
Намогильний хрест
Старі хрести на цвинтарі

Примітки

↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ «На Лановеччині дивом оновлюються ікони» // Ірина Кошіль. «НОВА Тернопільська газета», 10-16 вересня 2014 року
↑ Із циклу: «Афганці» — Герої Радянського Союзу": Горошко Ярослав Павлович [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.

Борщівка / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.

[2] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[3] «На Лановеччині дивом оновлюються ікони» // Ірина Кошіль. «НОВА Тернопільська газета», 10-16 вересня 2014 року

[4] Із циклу: «Афганці» — Герої Радянського Союзу": Горошко Ярослав Павлович [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]