Боніфачо де Пітаті або Боніфачо Веронезе (італ. Bonifacio Veronese) — венеціанський художник 16 століття.

Боніфачо де Пітаті
італ. Bonifacio Veronese

Chapel of our Lady of the Rosary of Santi Giovanni e Paolo (Venice) - St Michael Vanquishing the Devil.jpg

При народженні Боніфачо де Пітаті (Боніфачо Веронезе)
Народження 1487(1487)
Верона
Смерть 19 жовтня 1553(1553-10-19)
  Венеція
Національність італієць
Країна Венеціанська республіка
Жанр релігійна картина, портрет
Навчання можливо, у Пальма Векьо
Діяльність художник
Напрямок Відродження
Роки творчості 1505–1552
Вплив Джованні Белліні, Джорджоне, Тиціан
Вплив на Андреа Мелдолла, Тінторетто, Ель Греко, Якопо Бассано
Вчитель Якопо Пальма старший
Відомі учні Тінторетто
Твори релігійний твір, портрет

CMNS: Боніфачо де Пітаті у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

 
Боніфачо де Пітаті. «Бог-отець над Венецією».

Боніфачо де Пітаті не був венеціанцем, а походив з міста Верона. Родина де Пітаті разом з сином перебралася до Венеції після 1505 року. Саме тут Боніфачо навчався живопису. Можливо, він учень художника Пальма Векьо. Малював релігійні образи та портрети.

Творчість де Пітаті наче була розділена на дві гілки. Одна — це типові для венеціанської школи зображення мадонни зі святими, так звані «Святі бесіди». Але іноді він ніби звільнявся від типових зображень та звичних рецептів створення композицій і робив дещо незвичне навіть для самого себе. Так, він зобразив політ Бога-отця над площею Сан Марко в Венеції в неканонічній композиції «Благовіщення» у верхньому полотні композиції-триптиха. Глядач може роздивитися в міському пейзажі й собор Святого Марка, й величну дзвіницю, й кольоровий брук площі, й вітрильники вдалині[1]. Композиція таким чином розбита на небесну та земну частини. Саме так будуватиме більшість своїх композицій і утаємничений та побожний Ель Греко, що мешкав і навчався в Венеції. Боніфачо де Пітаті — майстер перехідного етапу від відродження до маньєризму, напрямку, котрий довго співіснував з пізнім венеціанським відродженням.

Він виборов неабиякий авторитет у Венеції, де мав велику майстерню й брав учнів. Учнями Боніфачо де Пітаті були примітні венеціанські художники, серед яких:

Помер у Венеції.

Вибрані твориРедагувати

 
«Портрет молодика», Ермітаж, Санкт-Петербург
 
«Мадонн з немовлям, Св. Єронімом та Св. Франциском Асізьким»
 
«Вигнання торговців з храму», малюнок.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Никитюк О. Д. «Художественные музеи Венеции», серия «Города и музеи мира», М., «Искусство», 1979, с. 60

ДжерелаРедагувати

  • Philipp Cottrell, Bonifacio Veronese and the young Tintoretto, in: Inverno, 4, 1997, S. 17-36.
  • Gerhard Rüger, Zur Restaurierung eines Gemäldes von Bonifazio Veronese, in: Jahrbuch der Staatlichen Kunstsammlungen Dresden, 1968/69, S. 133–138.
  • Decio Gioseffi, Per una datazione tardissima delle storie di Tobiolo in S. Raffaele di Venezia con una postilla su Bonifacio Veronese. In: Emporium, 126.1957, p. 99-114.
  • Paul Wescher, Bonifazio di Pitati, called Veronese (1491–1553), In: Bulletin of the Art Division, 4.1952 Nr. 2/3, S. 9.
  • Theodor von Frimmel, Eine Verwechslung von Bonifazio Veneziano mit Tizian, In: Repertorium für Kunstwissenschaft, 7.1884, p. 1-15.
  • «Bonifazio de'Pitati, genannt Veronese», in: Helga Wäß, Der Raub der Sabinerinnen der Familie Gradenigo: neueste Forschungen zum Frühwerk Tintorettos; eine Hommage an die Gründerväter Venedigs in einem unbekannten venezianischen Gemälde der Zeit nach 1539, Regensburg 2000, S. 8 ff. und 56 ff (mit zahlreichen Abbildungen). — ISBN 3-7954-1338-9
  • Никитюк О. Д. «Художественные музеи Венеции», серия «Города и музеи мира», М., «Искусство», 1979

ПосиланняРедагувати