Відкрити головне меню

Якопо Пальма молодший ( італ. Jacopo Palma il Giovane бл. 1548 - 14 жовтня 1628 ) — венеціанський художник доби пізнього відродження та маньєризму.

Якопо Пальма молодший
італ. Jacopo Palma il Giovane
Palma il Giovane - selfportrait - 1614.jpg
Автопортрет, малюнок 1614 р.
При народженні Jacopo Negretti
Народження 1548
Венеція
Смерть 1628
  Венеція
Національність італієць
Громадянство Венеціанська республіка
Жанр релігійний живопис, портрет
Діяльність художник, майстер офорта, графік
Напрямок пізнє відродження, маньєризм
Роки творчості 1568 - 1627
Твори релігійний живопис, портрет

Якопо Пальма молодший у Вікісховищі?

Ранні рокиРедагувати

Походив з родини художника Антоніо Негретті. За матір'ю він теж походив з родини художників. Джулія де Пітаті була сестрою венеціанського художника Боніфачо де Пітаті. Хлопця почали рано готувати до кар'єри художника. Так мимоволі він став спадкоємцем Боніфачо де Пітаті, свого батька та дяді, відомого як Пальма старший. Розподіл на молодшого і старшого стався лише в 17 столітті, коли торговці картинами зажадали розділити твори дядька від племінника, менш обдарованого і майстерного.

Перший меценатРедагувати

Про першого мецената молодого художника сповістив біограф Карло Рідольфі (1594-1658). За Рідольфі молодого художника зустрів у Венеції герцог Урбіно Гвідобальдо ІІ делла Ровере і тому сподобались копії з творів венеціанських художників, котрі виготовляв Якопо Негретті. Герцог запросив його пожити на власній фермі у Пезаро, дозволив вивчати картини у власній збірці. Період 1564-1567 рр. пройшов під патронажем герцога. Останній запропонував йому навчання і стажуваня у Римі. Якопо відбув у Рим, де мешкав в домі посла герцога Урбінського. На молодого митця справили враження твори римських маньєристів.

Початок праці у ВенеціїРедагувати

 
Якопо Пальма молодший. «П'єта», церква Сан Джакомо даль Оріо, Венеція.


З цим надбанням він і повернувся до Венеції у 1570 році. Маньєристична манера, котру він вивіз з Риму, не дуже користувалась тут попитом. Залежність художника від смаків і вимог недолугих замовників примусила Якопо вивчати надбання Якопо Тінторето, в творах котрого теж були якості живопису маньєристів. Так він наблизився до художньої манери венеціанських маньєристів (Якопо Тінторетто, брати Бассано, епігони Паоло Веронезе) і нарешті став своїм у Венеції. Він художник перехідної доби і його художня манера не була постійною, сталою, а коливала між маньєризмом і пізніми творами венеціанських художників на кшталт Тінторетто, Паоло Веронезе та Тиціана. Нічне освітлення, побудова композиції як на рельєфі та смолоскипи, запозичені у Тиціана, були використані у низці творів Якопо Негретті.

Корифеї венеціанського живопису відходили у минуле. 1577 року Палац дожів у Венеції постраждав від пожежі. І ця трагічна подія, коли згоріли картини Тиціана, Паоло Веронезе та інших, несподівано відкрила перспективи для другорядних венеціанських митців, серед котрих були Антоніос Васілакіс та Якопо Пальма молодший. Саме їх пишні і декоративні твори зберіглись на століття і котрі можна бачити зараз при відвіданнях Палацу дожів у Венеції.

Саме під 1577 роком художник Якопо Пальма молодший згаданий у архівних документах як самостійний майстер (що було перспективно для 30 річного художника).

Портрети реальні і вигаданіРедагувати

 
Худ. Якопо Пальма молодший. Героїзований, але вигаданий портрет дожа Маріно Морозіні (помер 1253 року). Церква Фрарі, Венеція.

Точним і майстерним Якопо Пальма молодший був у портретах. Тип парадного портрета офіційної особи був вже вироблений до нього. Цим опікувались все ті ж Тиціан, Лоренцо Лотто, Якопо Тінторетто, Леандро Бассано. Якопо Пальма тільки наслідував вироблені до нього схеми в портретах, як він насліував типові, розповсюджені до нього схеми в релігійному живопису Венеції. Лише конкретність реальних осіб, їх індивідуальні риси робили їх доволі індивідуальними.

Пожежа в Палаці дожів пошкодила портретну галерею. Це примусило Якопо молодшого звернутися до вигаданих портретів осіб, котрих від ніколи не бачив. Серед вигаданих портретів — зображення дожа Маріно Морозіні (котрий помер 1253 року). У вигаданому портреті Морозіні Якопо просто поторгував сивиною та коштовними шатами типових зображень дожів 16 століття.

Декоративні твори для Палацу дожівРедагувати

Власна майстерняРедагувати

Художник поклопотався і створив у Венеції власну майстерню на набрав помічників і учнів. Майстерня виконувала повтори вдалих на його погляд картин релігійного призначення та алегорій. Ними прикрашали як храми у Венеції, так і церкви у венеціанських володіннях на континенті. сам якопо молодший брався за створення картин для вузького кола інтелектуалів. По сметрі Якопо Тінторетто у 1594 року до нього мимоволі перешли замовники, позаяк думали, що він справжній продовжувач традицій венеціанського живопису. Хоча сам майстер лише вдало використовував нароблені до нього схеми і образи. В пізніх творах Якопо молодшого зростали риси специфічного, пишного маньєризму венеціанського зразка.

Вибрані твори (неповний перелік)Редагувати

  • «Баталія ді Сан Квінтіно», 1582 р.
  • «Сусанн і старці», академія Сан Лука
  • «Венера і Марс», Музей Гетті
  • «Тарквіній і Лукреція», Ермітаж
  • «Апостоли біля гробу Богородиці», Ермітаж
  • «Побиття Христа біля колони», «ескіз»
  • «Святий Себастьян», церква Сан Ніколо, Заніка
  • «Повернення блудного сина», до 1600 р. Галерея Академії (Венеція)
  • «Мадонна в славі і чотири святих», церква Сан Франческо делла Вінья, Венеція]]
  • «Оплакування Христа», церква Сан Тровазо, Венеція
  • «Таємна вечеря», церква Сан Джованні деі Кавальєрі, Флоренція
  • «Святі Іван Хреститель, Карло Борромео, Франциск Ассізький», церква Сан Марко, Мілан.
  • Вівтар «Карло Борромео»
  • «Папа римський Пій V», художній музей Кьянчіано Терме
  • «Погрудний портрет невідомого аристократа»

Малюнки художникаРедагувати

Портрети роботи Пальми молодшогоРедагувати

 
Якопо Пальма молодший. «Портрет невідомого в хутрі», Кастельвеккьо, Верона

Вибрані твори (галерея)Редагувати

 
Якопо Пальма молодший. «Мадонна в славі і чотири святих», церква Сан Франческо делла Вінья, Венеція


Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Italian paintings : a catalogue of the collection of the Metropolitan Museum of Art : Venetian school / Federico Zeri, with the assistance of Elizabeth E. Gardner, 1973, Metropolitan Museum of Art Publications
  • S. Mason Rinaldi: "Palma il Giovane.L'opera completa", Milano 1984.
  • Silvana Milesi, Cavagna,Salmeggia, Zucco, Palma il Giovani, corponove editrice, 1995.
  • Bonifacio inherited the elder Palma's workshop in 1528; see Philip Cottrell, "The Artistic Parentage of Palma Giovane" The Burlington Magazine 144 No. 1190 (May 2002), pp. 289-291.

ПосиланняРедагувати