Відкрити головне меню

Благовіщенка (Кам'янсько-Дніпровський район)

Благові́щенка (до 1804 — Іваненкове) — село в Україні, в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізькій області.

село Благовіщенка
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Кам'янсько-Дніпровський район
Рада/громада Благовіщенська сільська рада
Код КОАТУУ 2322480501
Облікова картка Благовіщенка 
Основні дані
Засноване 1787
Населення 2941
Площа 4,61 км²
Густота населення 637,96 осіб/км²
Поштовий індекс 71330
Телефонний код +380 6138
Географічні дані
Географічні координати 47°27′12″ пн. ш. 34°49′53″ сх. д. / 47.45333° пн. ш. 34.83139° сх. д. / 47.45333; 34.83139Координати: 47°27′12″ пн. ш. 34°49′53″ сх. д. / 47.45333° пн. ш. 34.83139° сх. д. / 47.45333; 34.83139
Водойми Каховське водосховище
Відстань до
обласного центру
100 км
Відстань до
районного центру
37 км
Найближча залізнична станція 20 км (зупинний пункт)
Відстань до
залізничної станції
1 км км
Місцева влада
Адреса ради 71330, с.Благовіщенка, пр. Центральний, №10, тел. 96-5-81
Карта
Благовіщенка. Карта розташування: Україна
Благовіщенка
Благовіщенка
Благовіщенка. Карта розташування: Запорізька область
Благовіщенка
Благовіщенка

Центр Благовіщенська сільська рада, до складу якої також входить населений пункт Шляхове.

Населення 4097 чол., більшість із яких українці, є росіяни, євреї, чуваші, білоруси, болгари, поляки, татари, чехи та ін.. Кількість дворів 1357.

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Село Благовіщенка знаходиться на лівому березі Каховського водосховища (Дніпро), вище за течією на відстані 1 км розташоване село Шляхове, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Іванівка. Розташоване за 37 км від Кам’янки-Дніпровської та за 100 км від м. Запоріжжя. Поруч проходить залізниця, станція рзд. 20 км знаходиться за 0,5 км від села. Навколо багато іригаційних каналів. До будівництва Каховської ГЕС і заповнення Каховського водосховища село Благовіщенка лежало на березі ріки Конка[1].





Історичні відомостіРедагувати

У Російській імперіїРедагувати

Село засноване наприкінці 1787 року кріпаками, переведеними поміщиком Іваненковим зі слободи Озеряне, нині Бобровицький район Чернігівської області.

На території нинішньої Запорізької області Іваненков у 1787 році скупив у різних поміщиків 36190 десятин землі колишніх рангових дач із селами, що знаходилися на території цих дач.

1804 року перейменовано у Благовіщенку, 1831 року, як центральний маєток Іваненкова, було переведено в розряд містечок.

При містечку є обширний маєток з двома фруктовими садами; в них штучне зрошення, переважають груші. За 6 верст на північний схід — село Іванівка (Синельникове). На захід — дюнні піски (60 м²)[джерело?].

Поміщик Іваненков давав в оренду селянам землю по 3 коп. за сажень.

З 1861 по 1893 рр. на одного чоловіка припадало 2,8 десятин землі.

Західна частина села — Мещанка інтенсивно почала заселятися з 1870 року. Земля здавалась в оренду також по 3 коп./сажень.

Станом на 1886 рік в містечку Балківської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії мешкало 1457 осіб, налічувалось 257 дворів, існували православна церква, земська станція, 3 лавки, відбувалось 3 щорічних ярмарки: 25 березня, 6 серпня та на день Вознесіння Господня, базар[2]. За 7 верст — цегельний завод.

Економіка індивідуальних господарств була досить низькою. Бідняки наймались до багача Мастепанова на збір огірків (15 коп./день). Населення зростала, а землі було мало і поміщик вирішив організувати переселення на Херсонщину (стимул — давались безкоштовно 4 десятини землі)[джерело?].

1902 року побудована лікарня на честь сина поміщика, Андрія. 1906 — школа, яка була передана в земство.

За радянських часівРедагувати

Село першим у районі почало колективізацію: створено 4 колгоспи. Спеціалізація сільського господарства — овоче-молочна.

1933-1935 було побудовано Благовіщенську зрошувальну насосну станцію.

700 жителів – учасники Німецько-радянської війни, 251 з них нагороджений, 317 — загинули. Період окупації: 13 вересня 1941 року – 2 листопада 1943 року.

За період окупації спалили школу, сільську Раду, склади хлібоприймального пункту, 36 жилих будівель.

Розстріляно 42 мирні жителі, на каторжні роботи відправлено 238 жителів.

У боях за звільнення села загинуло 373 чоловіка. Поховані на братському кладовищі.

У звільнення села брали участь 183-й Гвардійський стрілецький полк 59-ї Гвардійської стрілецької дивізії (командир — підполковник Андрюшенко Тимофій Федорович) та 189-ий Гвардійський стрілецький полк 61-ї Гвардійської дивізії (майоркомандир — Лімов Василь Семенович).

1967 господарство було відзначене Дипломом учасника Виставки Досягнень Народного господарства СРСР.

1971 році радгосп ім.Леніна нагороджений орденом «Трудового Червоного Прапора».

Побудовано будинок культури на 416 місць, середню школу на 520 місць, реконструйовано пам’ятник Леніну і братське кладовище; хлібоприймальний пункт; риболовецька ділянка радгоспу «ПРИБОЙ».

Історичні пам'яткиРедагувати

В околицях Благовіщенки знайдено залишки періоду палеоліту (приблизно 15 тис. років) вивчено поселення і могильник періоду бронзи. Знайдено амфори IV ст. до н. е.; поселення ранньослов’янської Черняхівської культури (II-IV ст. до н.е.). На могильнику осілих кочівників (V ст. н. е.) розкопано п’ять поховань.

ЕкономікаРедагувати

  • Благовіщенське хлібоприймальне підприємство, ВАТ.
  • «Благовіщенка», сільськогосподарське ТОВ.

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

  • Школа
  • Дитячий садочок
  • Будинок культури
  • Музей історії села
  • Дільнична лікарня
  • Обладнаний стадіон, два спортзали, дитячо-юнацька спортивна школа

ШколаРедагувати

Благові́щенська ЗОШ — має два корпуси: основний, трьохповерховий, де викладаються більшість предметів та двоповерховий, де викладається трудове навчання.

Основний корпус складається з 32 кабінетів, у тому числі спортзалу, гімнастичного залу, бібліотеки, комп'ютерного кабінету, їдальні, кабінетів адміністрації школи та підсобних приміщень. У школі часто проводять спортивні змагання між різними школами району. У школі викладають 26 учителів і навчається понад 250 учнів.

Вчителі початкових класів:

  1. Олійник Наталія Миколаївна
  2. Герасименко Марія Леонідівна
  3. Кращенко Тетяна Василівна
  4. Мілюкова Тетяна Євгенівна
  5. Ушакова Оксана Володимирівна

Вчителі з фізкультури:

  1. Тараненко Михайло Павлович
  2. Звягін Віталій Петрович

Вчителі з трудового навчання:

  1. Пастернак Григорій Валентинович

Вчителі з української мови та літератури:

  1. Шугура Олена Григорівна
  2. Карпусь Світлана Іванівна

Вчителі з математики, алгебри та геометрії:

  1. Бойко Людмила Олексіївна
  2. Трунова Світлана Іванівна

Бойко Юрій Григорович — викладач історії, правознавства та філософії

Олійник Альона Вікторівна — вчителька англійської мови

Галагуз Любов Михайлівна — викладач хімії, біології (старші класи) та природознавства

Трунов Олександр Васильович — вчитель фізики та інформатики

Руденко Тетяна Іванівна — викладач зарубіжної літератури та російської мови

Петренко Олександр Петрович — вчитель креслення, екології (11 кл.) та географії й біології

ПриміткиРедагувати

  1. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Ч. 1 : Очерки Днепра. - 1861.. elib.shpl.ru. Процитовано 2019-01-07. 
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)