Бистриця (Надвірнянський район)

село в Івано-Франківській області, Україна

Би́стриця (до 1946 року — Рафáйлова; пол. Rafajłowa) — село Надвірнянського району Івано-Франківської області. Входить у Поляницьку сільську громаду.

село Бистриця
Герб Бистриці
Сінокосні луки в селі Бистриця
Сінокосні луки в селі Бистриця
Сінокосні луки в селі Бистриця
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Надвірнянський район
Громада Поляницька сільська громада
Код КАТОТТГ UA26120130020077922
Облікова картка Бистриця 
Основні дані
Населення 1068
Площа 2,1 км²
Густота населення 508,57 осіб/км²
Поштовий індекс 78436
Телефонний код +380 3475
Географічні дані
Географічні координати 48°27′09″ пн. ш. 24°13′59″ сх. д. / 48.45250° пн. ш. 24.23306° сх. д. / 48.45250; 24.23306Координати: 48°27′09″ пн. ш. 24°13′59″ сх. д. / 48.45250° пн. ш. 24.23306° сх. д. / 48.45250; 24.23306
Середня висота
над рівнем моря
777 м
Водойми р. Бистриця Надвірнянська, Салатрук, Довжинець, Рафайловець, Добромирецький, Дзюрдзинець
Відстань до
обласного центру
70 км
Відстань до
районного центру
34 км
Найближча залізнична станція Надвірна
Відстань до
залізничної станції
36 км
Місцева влада
Адреса ради с. Бистриця, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл.
Сільський голова Гав'юк Ганна Василівна
Карта
Бистриця. Карта розташування: Україна
Бистриця
Бистриця
Бистриця. Карта розташування: Івано-Франківська область
Бистриця
Бистриця
Мапа
Мапа

CMNS: Бистриця у Вікісховищі

Географія ред.

Розташоване за 34 км від районного центру та 36 км від залізничної станції Надвірна. Через село протікає річка Бистриця Надвірнянська та її притоки — Салатрук і Довжинець, потоки Рафайловець, Добромирецький та Дзюрдзинець. На захід від села розташований перевал місцевого значення — Легіонів, на північний захід — заповідне урочище Салатрук та водоспад Салатручіль.

Клімат ред.

Клімат Бистриці
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −4 −3 2 8 14 16 18 18 14 8 2 −2 7
Середня температура, °C −7 −6 −2 4 9 12 14 14 9 5 −1 −5 4
Середній мінімум, °C −9 −9 −5 0 5 8 9 9 5 1 −4 −7 0
Норма опадів, мм 3.2 4.2 12.1 32.6 65.9 84.2 82.4 64.8 52.7 34.6 16.2 7.3 460.2
Днів з опадами 5,4 4,7 6,1 8,2 11,1 11,7 10,9 8,8 7,7 6,8 6,2 5,8 93,4
Днів з дощем 4,6 3,8 4,7 6,5 10,6 11,7 10,9 8,8 7,5 6 5 4,6 84,7
Днів зі снігом 0,8 1 1,5 1,7 0,5 0 0 0 0,1 0,8 1,1 1,2 8,7
Джерело: Weather Spark

Назва ред.

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Рафайлова Надвірнянського району перейменовано на село Бистриця і Рафайлівську сільську раду — на Бистрицька.

Історія ред.

У польській історіографії село відоме передовсім за битвою під Рафайловою[pl], що відбулася в ході Першої світової війни у ніч з 23 на 24 січня 1915 року між польськими легіонами та російськими військами.

За часів Другої Речі Посполитої Рафайлова входила до Станіславського воєводства. Тут був пост польської прикордонної охорони, яка у березні 1939 р. розстріляла полонених вояків Карпатської Січі.[1]

Загальна інформація ред.

Населення села становить 1068 осіб, площа — 2,1 км².

З районним центром село зв'язане автодорогою Надвірна — Бистриця. До складу сільради входять село Климпуші та селища Згари й Причіл.

У селі розташовано три лісництва: Довжинецьке, Бистрицьке та Річанське. Бистриця розташована в горах і є популярною базою для гірських походів.

У Бистриці є загальноосвітня школа I—III ступенів, дитячий садок «Гуцулочка», бібліотека, будинок культури, лікарська амбулаторія, філія зв'язку.

На території села зареєстровані дві церкви: УПЦ «Святого Юрія», отець Герилюк Михайло, та УГКЦ «Святого Юрія», отець Григорій Данчишин.

Транспорт ред.

Тричі на день із Надвірної прибуває автобус.

Вузькоколійна залізниця ред.

Лісовозна вузькоколійка Надвірна—Бистриця (33 км), шириною колії 760 мм, була побудована австрійською владою в 1897-01 рр. Потім були добудовані гілки на Довжинець (1902-03 рр., 10 км), Салатрук (1913 р., 9 км), Хрепелів (1904 р., 5 км) і Добошанку (1926 р.) Всі лінії були перешиті на 750 мм в 1947 р. Тоді ж бокові гілки були подовжені.

Система сильно постраждала від повені в 1968 р. і була закрита, за винятком ділянки Бистриця—Салатрук, яка проіснувала до 1978 р.

На лінії працювали паровози ПТ4, Гр і мотовози ТУ2МК і МУЗ-4.[2][3]

Туризм ред.

Бистриця фактично є останнім селом, де є цивілізація (магазини), перед підйомом у гори. Тому село є базовим пунктом для відправки у гори або поповнення запасів. Якщо рушати ліворуч із Бистриці, то можна потрапити на перевал Столи, хребет ДовгаПлоска та Довбушанку. Якщо піти прямо через молдавський притулок, то виходиш на хребет Братківська під Чорну Клеву та під власне Братківську. Якщо піти праворуч, то через Боярин та Окопи виходиш до Пекла або прямо до полонини Рущина та хребта Сивуля.

Природно-заповідний фонд ред.

Церква Святого Юрія ред.

Докладніше: Церква Святого Великомученика Юрія Переможця (Бистриця)

 
Дерев'яна церква святого Юрія

Церква Святого Великомученика Юрія Переможця — хрещата в плані, однобанна, побудована з смерекових брусів, перекрита карбованою алюмінієвою бляхою (опасання, стіни і дахи над опасанням). До вівтаря прибудовано ризниці. Опасання розташоване на вінцях зрубів навколо церкви. Церкву почали будувати в 1922 році на місці попередньої та завершили в 14 жовтня 1924 року. У радянський період церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1183)[4]. У 1970 році покриття з гонту було замінене на бляшане. Використовується громадою Православної церкви України. В храмі з 2012 року служить о. Михайло Герилюк.[5][6][7]

Народилися ред.

Анастасія Хіминець (5 листопада 1928, дівоче прізвище Кузюк, псевдо «Тополя» і «Леся») — повстанська зв'язкова[8].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. М. Андрусяк З БОЇВ ЗА КАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] — «Галичина», 22.02.2019.
  2. Клапчук, Володимир (2017). Вузькоколійки Галичини кінця XIX – першої третини XX століть. Львів: Інститут українознавства ім. Крип’якевича НАНУ. с. 331—342. ISBN 2223-1196. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: довжина (довідка)
  3. КЛАПЧУК, Володимир (2017). Вузькоколійки Галичини кінця XIX – першої третини XX століть (PDF). Прикарпатський Національний Університет імені Василя Стефаника. Наукова бібліотека.
  4. П О С Т А Н О В А РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 6 вересня 1979 р. N 442 Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
  5. Храм Юрія Переможця с. Бистриця » Коломийська єпархія. kolomija.com. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  6. Церква Бистриця Надвірнянський район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  7. Бистриця с Церква св.Георгія 1985 г. Памятники градостроительства и архитектуры. www.pslava.info. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  8. На повстанському весіллі. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 18 грудня 2015.

Посилання ред.

Див. також ред.