Бистрицька світа

Би́стрицька сві́та — літостратиграфічний підрозділ вехньоеоцен-олігоценових відкладів Складчастих Карпат. Синонім — верхньоієрогліфові шари.

Назва походить від річки Бистриця Надвірнянська. Термін запропонований Олегом Вяловим у 1949 р. Поширюється у скибовій зоні Карпат.

Літологія

Зеленкувато-сірий карбонатний піскувато-глинистий фліш. У підошві — строкатокольорові породи. Потужність світи до 200 м. Залягає згідно на відкладах вигодської світи, перекривається згідно менілітовою світою, маючи у покрівельній частині шешорський горизонт. Поділяється на нижньо- та верхньобистрицьку підсвіти. По латералі фаціально заміщується відкладами попельської світи.

Фауністичні і флористичні рештки

• Hyperammina lineariformis (Mjatl.)
• Cyclamminaamplectens Grzyb.
• Ammodiscus latus Grzyb.
• Reophax duplex Grzyb.
• Grzybovskiella angusta (Mjatl.)

Система/ Період	Відділ/ Епоха	Ярус/ Вік	Вік (млн років)
Неоген, N	Міоцен, N1	Аквітанський, N1aqt	молодше
Палеоген, Ꝑ	Олігоцен, Ꝑ3	Хаттський, Ꝑ3h	23,03	27,82
		Рюпельський, Ꝑ3r	27,82	33,9
	Еоцен, Ꝑ2	Приабонський, Ꝑ2p	33,9	37,8
		Бартонський, Ꝑ2b	37,8	41.2
		Лютецький, Ꝑ2l	41,2	47,8
		Іпрський, Ꝑ2i	47,8	56,0
	Палеоцен, Ꝑ1	Танетський, Ꝑ1t	56,0	59,2
		Зеландський, Ꝑ1z	59,2	61,6
		Данський, Ꝑ1d	61,6	66,0
Крейда, K	Верхня/Пізня, K2	Маастрихтський, K2m	древніше
Підрозділи палеогенової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік.

Джерела

• Стратиграфічний словник УРСР / під ред. В. Г. Боднарчука — К. : Наукова думка, 1985. — 239 с. — 2000 прим.