Відкрити головне меню

Бистре́ць — село Верховинського району Івано-Франківської області.

село Бистрець
Бистрець (І.-Франківська обл.)-2.JPG
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Верховинський район Верховинський район
Рада/громада Бистрецька сільська рада
Код КОАТУУ 2620881001
Основні дані
Засноване 1893
Населення 362
Площа 11 км²
Густота населення 32,91 осіб/км²
Поштовий індекс 78707
Телефонний код +380 3432
Географічні дані
Географічні координати 48°07′23″ пн. ш. 24°41′32″ сх. д. / 48.12306° пн. ш. 24.69222° сх. д. / 48.12306; 24.69222Координати: 48°07′23″ пн. ш. 24°41′32″ сх. д. / 48.12306° пн. ш. 24.69222° сх. д. / 48.12306; 24.69222
Водойми р. Бистрець, п. Степанський, п. Глибокий
Дземброня
Місцева влада
Адреса ради 78707 Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Бистрець, тел. 3-35-22
Карта
Бистрець. Карта розташування: Україна
Бистрець
Бистрець
Бистрець. Карта розташування: Івано-Франківська область
Бистрець
Бистрець
Мапа

РозташуванняРедагувати

Відстань до районного центру — 19 км і 50 км до залізничної станції Ворохта. Через село протікає високогірна річка Бистрець. В урочищі Кедроватий зберігся природний осередок сосни кедрової. На території Бистреця знаходиться високогірна полонина Гаджина[1], де випасаються великі череди корів, отари овець та збережено старовинний побут полонинського господарства. Село Бистрець займає басейн річки Дземброня.

У присілку села потоки Степанський та Глибокий впадають у річку Бистрець.

Вершини, які оточують село Бистрець:

Охорона природиРедагувати

Входить до складу Карпатського національного природного парку.

НазваРедагувати

Назва села Бистрець походить від назви потоку Бистрець. Як свідчать історичні дослідження, воно було присілком Дземброні, а ще раніше – Жаб'я–Ільці. Сформувалося як село у XIX-ст. — на початку минулого століття.

ІсторіяРедагувати

Бистрець засновано як присілок у XV ст. Перша згадка про село датується 1893 роком[2]. До 1939 року він був частиною села Жабйого. Тепер окреме село. Іван Франко часто бував у Бистреці. За порадою Каменяра група селян на чолі з М. Зеленчуком, Ф. Сав'юком, С. Словаком, П. Білоголовим добилася від властей дозволу відкрити в селі читальню і школу.

У Бистреці провів дитинство польський письменник, філософ, перекладач Станіслав Вінценз, повернувся до свого маєтку після енкавеесівської в'язниці та потім втік звідси за кордон.

У 1934—1938 pp. тут записував гуцульські пісні польський композитор Станіслав Мерчинський.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Жаб'ївському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Гринява, Бистрець і Зелене.[3]

Пам'ятки історії та культуриРедагувати

  • церква з 1872 року;
  • дзвіниця з 1872 року;
  • хрест на місці першої церкви в селі Бистрець;

СвітлиниРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 131