Биковський Лев Устимович

Лев Устимович (Юстимович) Биковський (10 (23) квітня 1895(18950423), Вільховець — 11 січня 1992, Денвер) — український бібліограф, книгознавець, бібліотекознавець, геополітик, історик, журналіст та мемуарист.

Лев Устимович Биковський
Bykovskyj L.jpg
Народився 10 (23) квітня 1895(1895-04-23)
Вільховець, Звенигородський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 11 січня 1992(1992-01-11) (96 років)
Денвер, штат Колорадо, США
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia (1991–1993).svg Росія
Національність українець
Діяльність історик
Alma mater Saint Petersburg Polytechnic Instituted
Сфера інтересів бібліографія

БіографіяРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Народився 10 (23 квітня) 1895 року в селі Вільховець, нині Звенигородського району Черкаської області, Україна (за адмінподілом Російської імперії, Звенигородського повіту Київської губернії) у сім'ї лісничого. По батькові польського, по матері українського походження.

В 19051912 роках навчався у Звенигородській комерційній школі; 19121914 роках на металургічному факультеті Політехнічного і 19141915 роках Лісового інститутів у Санкт-Петербурзі. Брав активну участь у діяльності української студентської громади. У травні 1915 відрахований з Інституту за неуспішність, працював кресляром.

 
Лев Биковський в студентські роки

З грудня 1915 по березень 1916 відбував службу десятником військово-шляхового відділу МВС в тилових районах Північного фронту. Першого березня 1916 покликаний в армію, до листопада 1917 служив на російсько-османському фронті техніком-інженером. Став одним із організаторів української громади у Трапезунді (нині місто Трабзон, Туреччина), там же надрукував свої перші статті.

Визвольні змаганняРедагувати

З січня 1918 року урядовець МЗС у Києві, книгар у видавничому товаристві «Друкар». В 19201921 роках працював у Всенародній Національній) бібліотеці України. Відданий ідеї створення НБУ, присвятив цій темі понад 20 статей (19191972). Був першим редактором журналу «Хроніки», що його видавала НБУ. Книгознавча діяльність Биковського була схвально оцінена в працях Ю. Меженка, Д. Балики, М. Ясинського 1920-х років.

Наприкінці 1919-го — початку 1920 року навчався в Українському державному Кам'янець-Подільському університеті, працював в університетській бібліотеці.

Зиму 1920/1921 провів у селі Лозуватка на Звенигородщині (нині село Шполянського району Черкаської області), видавав Літопис громадської бібліотеки Лозуватського товариства «Просвіта».

Перша еміграціяРедагувати

З осені 1921 року на еміграції в Польщі, де в 19211922 роках навчався на філософському факультеті Варшавського університету і закінчив курси бібліотекознавства при Варшавській публічній бібліотеці. З кінця 1922 року в Чехословаччині, вчився на економічно-кооперативному факультеті Української господарської академії в Подєбрадах, був учнем чеського книгознавця Л. Жівного, розвинув теорію засади бібліології. В 1927 році отримав диплом інженера-економіста.

Працював в установах, пов'язаних з книговидавництвом; підготував до друку (як автор і редактор) три збірники Українського книгознавства, видав шість праць з теорії та практики книгознавства. В 1930-ті роки в Україні його ім'я як представника ворожих емігрантських сил було вилучено з обігу, а книжки опинилися в спецфондах.

Перебування в Польщі (1928 — осінь 1944) стало головним періодом в науково-дослідницькій, бібліологічній праці Биковського. Понад 16 років працював у Варшавській міській публічній бібліотеці, спочатку завідувачем відділом комплектування, в 19421944 роках її директором, викладав на Вищих курсах бібліотекознавства. Разом з Юрієм Липою організував Український Чорноморський інститут, а згодом сприяв створенню Суходолового та Океанічного інститутів.

З січня 1945 року в Німеччині, у різних таборах для переміщених осіб; пізніше займався журналістською працею, перевидав ряд своїх книгознавчих праць, брав участь у розбудові Української вільної академії наук, в якій очолив книгознавчу комісію.

Друга еміграціяРедагувати

Влітку 1949 року емігрував до США. В Нью-Йорку був членом управи УВАН у США, секретарем книгознавчої секції і Чорноморської комісії (пізніше — заступником голови). 1954 року переїхав до Денвера, працював у місцевій публічній бібліотеці, був незмінним секретарем Денверської групи УВАН, відновив разом з Любомиром Винаром діяльність Українського бібліологічного інституту. З 1963 року співробітник журналу «Український Історик», один із членів-засновників Українського історичного товариства. Публікував нові дослідження книгознавчої тематики і численні спогади. В 1971 році Биковському було присвоєно ступінь доцента в галузі книгознавства.

Друкувався у виданнях УВАН, Інституту Дослідів Волині, УТГІ та інших, як журналіст — в українській пресі США, Канади і Європи.

Помер 11 січня 1992 року у Денвері.

1995 року в Києві з нагоди його 100-річчя відбулася науково-практична коференція, а 5 жовтня в урочищі Привороття Черкаської області встановлено пам'ятний камінь на згадку проо видатного науковця та палкого українського патріота[1].

У 1997 році за фінансової підтримки дружини Л. Биковського було перевидано бібліографію «У службах українській книжці», яку мали отримати всі наукові, обласні та університетські бібліотеки. В 1999 році завдяки зусиллям Н. Солонської була видана праця «Книгодрукування на Вкраїні».

Наукова діяльністьРедагувати

Творчий доробок Биковського містить понад 530 праць з питань книгознавства, бібліотекознавства. В Україні доробок Л. Биковського представлений частково. Найбільші за чисельність колекції його публікацій зберігаються в Державній науковій архівній бібліотеці та Націонаьній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (НБУВ).

Биковський — один з перших бібліотекарів Національної бібліотеки України. Він є автором першої «Бібліотековіани НБУ» та близько 20 публікацій про початок діяльності Бібліотеки. Також брав участь у розбудові наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського державного українського університету, заснованого гетьманом П. Скоропадським.

Одним з перших серед українських науковців почав дослідження діяльності зарубіжних книгознавців. У «Бюлетені Варшавської публічної бібліотеки» друкує біографічні довідки та список основних праць польських, словацьких та чеських бібліографів. Також брав активну участь у науковому русі України, співпрацював із співробітниками Українського наукового інституту, церковними діячами, політиками: Ю. Липою, І. Огієнком, В. Дорошенком, Є. Пеленським.

Бібліографія залишалася улюбленою справою Биковського до кінця життя. Він є автором низки бібліографій і біографічних матеріалів про діячів української науки та культури: мистецтвознавця К. Широцького, поета Степана Рудницького, письменника Ю. Липу, відомого вченого в галузі сільського господарства М. Ветухова.

ПраціРедагувати

Творчу спадщину Биковського складають понад 450 наукових праць, рецензій та інше. Серед них:

ПриміткиРедагувати

  1. Тернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступ. слово Р.Коваля. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2007. — 404 с.

ЛітератураРедагувати

  • Білокінь С.І. Биковський Лев Юстимович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 252. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник. Серія «Українські історики». — Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. — Випуск 2, частина 2. — 382 с.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. — Т. 1. — С. 122.
  • Винар Л. Л. Ю. Биковський // Ethnic Forum. 1993. V.XIII, № 1. P.65-68;
  • Винар Л. 100-річчя з дня народження доцента Левка Биковського // Укр. історик. 1995. № 1-4. С.340-341;
  • Козакова Н. У службах українській книжці // Культура і життя. 1995. 4 жовт. С.2;
  • Козакова Н. В. Л. У. Биковський (1895—1992). К., 1996;
  • Ольховик Н. Читання до 100-річчя від дня народження Л. Биковського //Бібл.вісн. 1996. № 1. С.30-31;
  • Тронько П. У службах українській книжці… // Там само. С.31-32;
  • Ківшар Т. Левко Биковський як історик українського книжкового руху // Там само. С.32-33;
  • Ковба Ж. Внесок Л. Биковського у формування концепції національно-державної книжкової справи України // Там само. С.33-35;
  • Винар Л. Лев Биковський. Життя і діяльність: Біогр. нарис // Биковський Л. У службах українській книжці. 1997. С.11-32.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Grabowska Joanna. Leona Bykowskiego koncepcja ksiegoznawstwa i bibliotekoznawstwa: [Магіст.дис.] — Wroclaw, 1974.
  • У службах українській книжці: до 120-річчя від дня народження Л. Биковського (1905–1986) // Дати і події, 2015, перше півріччя : календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2014. – С. 104–108.
  • Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; відп. ред. Л.А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К.: НБУВ, 2017. – С. 45–48. ISBN 978-966-02-8536-1 http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/EIF0000083.pdf