Бета Цефея
[[Файл:|230px|]] Розташування у сузір'ї Цефея
| |
Дані дослідження Епоха J2000 | |
---|---|
Сузір'я | Цефей |
Пряме піднесення | 21г 28х 39.5971с[1] |
Схилення | +70° 33′ 38.578″[1] |
Видима величина (V) | 3.1438[2] |
Характеристики | |
Спектральний клас | B0.5IIIs[1] |
показник кольору U−B | –0.95[3] |
показник кольору B−V | –0.22[3] |
Тип змінності | типу β Цефея. |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | –8.2[1] км/сек |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: +12.54[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 4.76 ± 0.30 мас |
Відстань | ≈685 світлових років ≈210 парсек |
Абсолютна величина (MV) | –3.468[2] |
Подробиці | |
Маса | 12[4] M☉ |
Радіус | 9.0[5] R☉ |
Світність | 36 900[note 1] L☉ |
Ефективна температура | 26 700[4] K |
Гравітація | 3.80[6] м/сек2 |
Металічність [Fe/H] | –0.23[7] |
Обертання | 28[8] |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для Beta+Cephei |
Координати: 21г 28м 39.60с, +70° 33′ 39.0″
Альфірк (β Цефея, β Cep, β Cephei) — третя за видимою зоряною величиною зоря в сузір'ї Цефея. Назва походить від араб. الفرقة (al-firqah), що означає «отара». В Улугбека разом із зорями Альдерамін (α Cep) та Алькідр (η Cep), Альфірк називали Al Kawākib al Firḳ (الكوكب الفرق), тобто «Зорі Отари»[9][10]. Є прототипом змінних типу β Цефея.
Видимість ред.
Альфірк видимий переважно в північній півкулі, враховуючи його високе північне схилення (70° 34′). Втім, зорю можна спостерігати аж до 19° південної широти, наприклад, у таких містах Південної півкулі як Хараре у Зімбабве чи Санта-Крус-де-ла-Сьєрра у Болівії. Для більшої частини Європи, північної Азії та Північної Америки зоря ніколи не заходить за горизонт (для всіх місць, північна широта яких більша за 20°). Оскільки Бета Цефея є зорею третьої зоряної величини, її легко побачити в сільській місцевості, однак досить важко — при світловому забрудненні міст.
Характеристики ред.
Бета Цефея — потрійна зоряна система, яка складається зі спектроскопічно-подвійної змінної та оптичного супутника 8-ї видимої зоряної величини[11]. Видима зоряна величина системи змінюється між +3,15 та +3,21 зоряних величин з періодом 0,1904844 днів.
Компаньйон β Цефея A є блакитним гігантом спектрального класу B2IIIev[1]. Суфікс «ev» за Йєркською класифікацією позначає спектральну змінність. Радіус цієї зорі-гіганта оцінюється як 9 R☉, а маса — 12 M☉. Як і більшість масивних зір спектрального класу B, β Цефея є порівняно молодою зорею, її вік оцінюють у 50 мільйонів років. Як більшість гігантів, Бета Цефея A повільно обертається (швидкість обертання — 7 градусів на день, тобто, один оберт триває приблизно 51 день).
За початковою оцінкою місії Гіппаркос відстань до зорі становила 595 світлових років. 2007 року Флоор ван Лейвен (нід. Floor van Leeuwen) з командою уточнили її паралакс на рівні 4,76 ± 0,30 кутових мілісекунд, що дає відстань від Землі приблизно 210 парсек або близько 685 світлових років[2]. З урахуванням температури поверхні 26 700 К, теоретичний розрахунок дає її яскравість на рівні 36 900 L☉[note 1].
Цікаво ред.
Внаслідок прецесії Землі приблизно з 5100 р.н.е. β Цефея опиниться над північним полюсом, тобто стане поляриссимою, і буде там приблизно до 6500 р.н.е.[12]
Примітки ред.
Джерела ред.
- ↑ а б в г д е V* bet Cep -- Variable Star of beta Cep type, SIMBAD Astronomical Object Database, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, архів оригіналу за 31 жовтня 2018, процитовано 26 грудня 2010
- ↑ а б в г д van Leeuwen, F. (November 2007), Hipparcos, the New Reduction, Astronomy and Astrophysics, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 26 грудня 2010
- ↑ а б Mermilliod, J.-C. (1986), Compilation of Eggen's UBV data, transformed to UBV (unpublished), Catalogue of Eggen's UBV data, SIMBAD, Bibcode:1986EgUBV........0M
- ↑ а б Kaler, James B., ALFIRK (Beta Cephei), Stars, University of Illinois, архів оригіналу за 4 жовтня 2018, процитовано 26 грудня 2010
- ↑ Stebbins, J.; Kron, G. E. (September 1954), Six-color photometry of stars. VIII. The pulsating star Beta Cephei, The Astrophysical Journal (PDF), GCPD, 120: 189, Bibcode:1954ApJ...120..189S, doi:10.1086/145902
- ↑ Lefever, K. та ін. (June 2010), Spectroscopic determination of the fundamental parameters of 66 B-type stars in the field-of-view of the CoRoT satellite, Astronomy and Astrophysics, 515: A74, arXiv:0910.2851, Bibcode:2010A&A...515A..74L, doi:10.1051/0004-6361/200911956
- ↑ Cenarro, A. J. та ін. (2007), Medium-resolution Isaac Newton Telescope library of empirical spectra - II. The stellar atmospheric parameters, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (PDF), 374 (2): 664—690, arXiv:astro-ph/0611618, Bibcode:2007MNRAS.374..664C, doi:10.1111/j.1365-2966.2006.11196.x
{{citation}}
: Явне використання «та ін.» у:|last6=
(довідка) - ↑ Hoffleit (1991), Bright Star Catalogue, VizieR (вид. 5th revised), Centre de Données astronomiques de Strasbourg, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 26 грудня 2010
- ↑ Allen, R. H. (1963). Star Names: Their Lore and Meaning (вид. Reprint). New York: Dover Publications Inc. с. 157. ISBN 0-486-21079-0. Процитовано 12 грудня 2010.
- ↑ Davis Jr., G. A., "The Pronunciations, Derivations, and Meanings of a Selected List of Star Names, " [Архівовано 27 грудня 2015 у Wayback Machine.]Popular Astronomy, Vol.
- ↑ Norton, Arthur P. (1973). Norton's Star Atlas. с. 118. ISBN 0-85248-900-5.
Fixed. A is a spectroscopic binary.
- ↑ В. Г. Сурдин, А. А. Белинский. Созвездие Цефей (Cep) (рос.). Астронет. Архів оригіналу за 20 лютого 2014.
Посилання ред.
- Jim Kaler's Stars, University of Illinois: ALFIRK (Beta Cephei) [Архівовано 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- AAVSO Variable Star of the Month, Winter 2005: The Beta Cephei Stars and Their Relatives [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- An Atlas of the Universe: Multiple Star Orbits [Архівовано 23 грудня 2019 у Wayback Machine.]