Березівка (Любарська селищна громада)

село в Україні, в Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області

Бере́зівка — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 970 осіб (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

село Березівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Любарська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040290030060642
Облікова картка с. Березівка
с. Березівка (до 2017р.) 
Основні дані
Перша згадка 1601
Населення 970 (2001)
Площа 25,772 км²
Густота населення 37,64 осіб/км²
Поштовий індекс 13152
Географічні дані
Географічні координати 49°46′25″ пн. ш. 27°51′00″ сх. д. / 49.77361° пн. ш. 27.85000° сх. д. / 49.77361; 27.85000Координати: 49°46′25″ пн. ш. 27°51′00″ сх. д. / 49.77361° пн. ш. 27.85000° сх. д. / 49.77361; 27.85000
Середня висота
над рівнем моря
275 м
Найближча залізнична станція Адампіль
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Незалежності, 38, смт Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13101
Карта
Березівка. Карта розташування: Україна
Березівка
Березівка
Березівка. Карта розташування: Житомирська область
Березівка
Березівка
Мапа
Мапа

Загальна інформація

ред.

Село розташоване за 25 км південніше Любара та за 20 км від найближчої залізничної станції Адампіль[1].

Населення

ред.

В кінці 19 століття в селі нараховувалося 110 дворів та 603 мешканці[2].

У 1972 році кількість мешканців становила 1 042 особи, дворів — 295[1].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 013 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 970 осіб[3].

Історія

ред.

Відоме з 1601 року[1]. Наприкінці XIX століття — село Качанівської (згодом — Терешпільська) волості Літинського повіту Подільської губернії. Мало церкву, каплицю; найближча поштова станція перебувала в містечку Любар. Було поділено на 4 частини: Амброзієві Барановському належало 256 десятин землі, Люциї Сікорській — 289 десятин, Людвіці Горській — 188 десятин та Юлії Романовій — 78[2].

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Березівської сільської ради, яка з 7 березня 1923 року стала частиною новоутвореного Терешпільського району Вінницької округи, адміністративний центр ради. Разом із сільською радою входило до складу Любарського району Бердичівської округи (17 червня 1925 р.), Дзержинського (30 грудня 1962 р.) та Любарського (4 січня 1965 р.) районів Житомирської області[4].

На фронтах Другої світової війни воювали 204 селян, 76 з них загинули, 102 нагороджені орденами та медалями. На їх честь, 9 травня 1965 року, в селі відкрито обеліск Слави.

В радянські часи в селі була центральна садиба колгоспу, в користуванні котрого було 2 788 га угідь, з них 2 303 га — ріллі. Господарство вирощувало зернові й технічні культури, розвивало м'ясо-молочне тваринництво. В селі була восьмирічна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, побутова майстерня[1].

10 березня 2017 року село увійшло до складу новоствореної Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області[5]. 19 липня 2020 року, разом з громадою, включене до складу новоствореного Житомирського району Житомирської області[6].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Березівка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / Тронько П. Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому), 1973 : 728 с. (PDF). http://history.org.ua/. с. 404. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2016. Процитовано 31 жовтня 2021.
  2. а б (13) Berezówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 110 (13). (пол.)
  3. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 31 жовтня 2021.
  4. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р. А. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 198. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 31 жовтня 2021.
  5. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  6. Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.