Березине

селище Тарутинської селищної громади Болградського району Одеської області

Березине́ (у минулому: Село № 7) — селище в Україні, у Тарутинській селищній територіальній громаді Болградського району Одеської області. Розташовано на річці Когильнику (Кундуку), на шляху Одеса — Комрат, засноване свого часу німецькими колоністами. Залізнична станція.

Селище Березине
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Болградський район Болградський район
Громада Тарутинська селищна громада
Код КАТОТТГ: UA51060170020075321
Основні дані
Засноване 1816
Статус із 15.08.1957 року
Площа 4,16 км²
Населення 3343 (01.01.2022)[1]
Густота 811 осіб/км²
Поштовий індекс 68542
Телефонний код +380 4847
Географічні координати 46°14′12″ пн. ш. 29°12′09″ сх. д. / 46.23667° пн. ш. 29.20250° сх. д. / 46.23667; 29.20250Координати: 46°14′12″ пн. ш. 29°12′09″ сх. д. / 46.23667° пн. ш. 29.20250° сх. д. / 46.23667; 29.20250
Висота над рівнем моря 39 м
Водойма р. Когильник


Відстань
Найближча залізнична станція: Березине
До райцентру:
 - фізична: км
 - автошляхами: 8,2 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 145 км
Селищна влада
Адреса вул. Красна, 201, смт Тарутине, Болградський р-н, Одеська обл., 68500
Карта
Березине. Карта розташування: Україна
Березине
Березине
Березине. Карта розташування: Одеська область
Березине
Березине
Мапа

Березине у Вікісховищі

Історичні відомості ред.

Засноване у 1816 році німецькими колоністами. Селище назване на честь перемоги російських військ у Битві на Березині.

За даними 1859 року у німецькій колонії Березине (Ротунда) Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1618 осіб (735 чоловічої статі та 721 — жіночої), налічувалось 171 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище[2].

Станом на 1886 рік у колонії Клястицької волості мешкало 2334 особи, налічувалось 258 дворових господарств, існували лютеранська церква, школа та лавка[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2054 осіб (1031 чоловічої статі та 1023 — жіночої), з яких 1983 — протестантської віри[4].

У 1917 році на Бессарабській залізниці, до складу якої входила станція Березине, було створено залізничний комітет, який очолив боротьбу залізничників за впровадження 8-годинного робочого дня. У вересні залізничники Березине взяли участь у масовому страйку, який було жорстоко придушено Тимчасовим урядом[5].

У ході Другої світової війни у 1941—1944 рр. селище перебувало під румунською окупацією.

Статус селища міського типу затверджене рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 15 серпня 1957 року.

У липні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію Березинського радгоспу[6].

Сучасність ред.

Селище активно розвивається, будуються вулиці з твердим покриттям, проходить модернізація водопостачальної мережі, газифікуються вулиці, проведено благоустрій центрального парку. Діють пільги для підприємців-початківців, що є стимулом для розвитку економіки селища.

У Березине функціонує сучасна амбулаторія, православна церква, середня школа, бібліотека, дитячий садок на 45 місць (будується ще один — на 80 місць), клуби. На території селища розташовані елеватори, хлібопекарня, цех з виробництва тротуарної плитки, три великих фермерських господарства, нафтобаза, залізнична станція[7].

До Березине з центру громади можливо дістатися автошляхом Т 1644, який наразі майже відбудовано за державною програмою «Велике будівництво». Селище має залізничне сполучення з Одесою та Києвом.

Відомі уродженці ред.

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 338)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-4)
  5. Села и поселки Тарутинского района. our-travels.info. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 4 січня 2022. 
  6. 00855434 Радгосп «Березине», смт Березине Тарутинського району // Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році» [Архівовано 20 травня 2022 у Wayback Machine.]
  7. Березино Тарутинского района — на областной вершине. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 27 травня 2020. 

Джерела ред.