Відкрити головне меню

Сергій Валерійович Бережний (нар. 16 грудня 1966, місто Севастополь, Українська РСР) — український журналіст, літератор та перекладач. Живе в Києві. Працює журналістом у новинному агентстві ЛIГА.net[1].

Бережний Сергій Валерійович
Meeting in Saint Petersburg at April 2007.jpg
Народився 16 грудня 1966(1966-12-16) (52 роки)
Севастополь, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність журналіст, mind gamer
Alma mater Севастопольський національний технічний університет (1989)
Мова творів російська
Нагороди

Зміст

БіографіяРедагувати

Сергій Бережний народився 16 грудня 1966 року в Севастополі. З 1984 по 1989 рік навчався у Севастопольському приладобудівному інституті за спеціальністю «електронно-обчислювальні машини». З 1984 року перебував у севастопольському клубі любителів фантастики «Сталкер», клубі самодіяльної пісні «Ахтіар» та Студентському театрі естрадних мініатюр СПІ (СТЕМ). Як актор Стему брав участь у восьми постановках; їздив з театром на фестиваль Стемів до Мінська в 1989 році з виставою «Казки H-ського лісу». Вистава на фестивалі посіла перше місце. З інституту пішов за власним бажанням у 1988 році, ще рік працював лаборантом на кафедрі.

«Фантастична» діяльністьРедагувати

У тому ж 1988 році Сергій Бережний організував разом з Андрієм Чертковим севастопольський клуб любителів фантастики «Атлантіс». А з початку 1989 року працював його керівником. Брав участь у створенні та виданні фензина «Оверсан» (1988—1989, редактор Андрій Чертков).

У 1989 році почав видання ньюслеттера «Оверсан-Інформ», в 1990 — фензина «Фензор». Був членом редколегій фензинів:

  • «АБС-Панорама» (1989, редактор Вадим Козаков, Саратов),
  • «Сізіф» (1990—1991, редактор Андрій Ніколаєв, Ленінград), журналу «Интеркомъ» (1991—1994, редактор Андрій Чертков, Санкт-Петербург). Редагував професійний альманах фантастики «Z. E. T.» (1992, Дніпропетровськ—Севастополь — вийшов тільки один «пілотний» номер).

У 1993—1994 роках Сергій Бережний — універсальний співробітник щотижневої «Севастопольської газети»:

  • репортер,
  • політичний оглядач,

У Санкт-ПетербурзіРедагувати

У 1994 році Сергій Бережний переїхав до Санкт-Петербурга. Працював редактором у видавництві «Terra Fantastica», літературним представником низки вітчизняних письменників-фантастів. Спільно з Андрієм Ніколаєвим випускав фензини «Оберхам» (1991; 1994) і «Двісті» (1994—1996). З моменту заснування інтернет-магазину «оЗон» працював у цьому проекті — спочатку редактором книжкового відділу, а потім директором з розвитку. У лютому 2001 року покинув проект разом зі всієї інформаційною редакцією і перейшов на роботу до петербурзької компанії «Internet Projects», а з березня 2002 року працював провідним редактором дайвінг-порталу «Барракуда»[2]. У червні 2003 року перейшов на роботу в групу по розробці проекту PixArt менеджером по створенню і розвитку. З листопада 2004 року по вересень 2007 року працював на посаді завідувача однієї з редакцій видавництва «Амфора».

Автор критичних, публіцистичних та аналітичних робіт, опублікованих у періодиці, зокрема в журналах:

в газетах:

  • «Книжное обозрение»,
  • «ExLibris — НГ»
  • та інших,

передмов і післямов до книжок сучасних вітчизняних письменників. Публікувався також під псевдонімами:

  • А. Берест (переклади зарубіжної фантастики),
  • П. Верлухін,
  • А. Костилін,
  • Р. Лапчатая,
  • Сергій Паншин,
  • Андрій Паровозов,
  • А. Привалов,
  • М. Стендаль,
  • Олексій Д. Садецкий,
  • А. С. Берник (спільно з Андрієм Ніколаєвим),
  • М. Щукораков (спільно з Андрієм Ніколаєвим).

Сергій Валерійович опублікував (під псевдонімом «Сергій Стрілецький») декілька коротких оповідань і дві новелізації серіалу «Секретні матеріали»:

  • «Выползень»

та

  • «Останнє полювання».

ФідонетРедагувати

В період своєї активності у Фідонеті створив ехоконференції RU.SF.NEWS та PVT.NIICHAVO, тоді ж запустив проекти «Бібліотека Камелота» (файлова колекція вітчизняної фантастики) і «Кур'єр SF».

Інша діяльністьРедагувати

Учасник семінару Бориса Стругацького. Член журі «АБС-премії» (Міжнародна літературна премія у сфері фантастики імені А. і Б. Стругацьких) з 1999 року по 2012 рік.

Особисте життяРедагувати

З 1989 року одружений на Наталії Бережній, батько Анастасії Бережної.

ПреміїРедагувати

  • Премія СОЦКОНу 1989 року за внесок у розвиток фандому і створення фензина «Оверсан» (спільно з Андрієм Чертковим)
  • Премія Фонду Фантастики 1990 року за випуск ньюслеттера «Оверсан-Інформ»
  • Премія імені В. І. Бугрова 2005 року (премія фестивалю «Аеліта»)[3]
  • Спеціальна премія «Портал» 2005 року
  • Нагорода «Зірка фендому» конвенту «Інтерпресскон» 2010 року[4]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати