Міжнародна літературна премія імені А. і Б. Стругацьких

Міжнародна літературна премія імені А. і Б. Стругацьких, також АБС-премія  — щорічна міжнародна літературна премія за художні та критичні твори на тему фантастики російською мовою, надруковані в попередньому році.

Історія заснування преміїРедагувати

Премія заснована в місті Петербург «Центром сучасної літератури і книги» у 1998 році. З 1999 року премія присуджується щорічно 21 червня. Датою став день, що рівно відстоїть від дат народження обох письменників Стругацьких. Існує спеціальне журі, що надає премію за твори в жанрі фантастики, який розуміють досить широко. Склад журі до 2016 року визначався особисто Борисом Стругацьким.

Формулу премії надав сам Борис Стругацький: «Премія надається за найкращий фантастичний твір року, при цьому фантастичним визнається кожний твір, в якому автор як художній сюжет використовує складові неможливого, неіснуючого, надзвичайного. Отже, розгляду підлягає досить широке коло творів — від чистої фантастики в стилі Герберта Веллса, Станіслав Лема і Роберта Шеклі до гротесків і фантасмагорій в стилістиці Франца Кафки, Михайла Булгакова, В.Маканіна чи сучасних казок в стилі Євгена Шварца чи Вадима Шефнера

Існує дві номінації АБС-премії :

  • За найкращий художній твір року (роман, повість, оповідання)
  • За найкращий критичний твір про фантастику чи на фантастичну тему (стаття, рецензія, есе, книга).

Нагородою служить медаль у вигляді семигранної золотистої гайки. Медаль має глибоку символіку: гайка є предметом людської праці, але в цей же час продукт фантазії, позаяк семигранні гайки ніде не використовуються[1]. Тривалий час на премію претендували твори, написані російською мовою, незалежно від місця написання. Однак, у 2017 році відбувся скандал через різку антиукраїнську позицію Сергія Лук'яненка щодо української письменниці Яни Дубинянської. Лук'яненко, а разом з ним Андрій Лазарчук і Олег Дивов відкликали свої номінації, чого досі настільки масово не траплялося. Лазарчук мотивував це тим, що розглядаються частини його трилогії, а не цілісний твір. О.Дивов не надав коментарів, тоді як Лук'яненко заявив, що не бажає перебувати в одному списку з «нацисткою»[2]. Зрештою вручення премії відбулося 21 червня 2017[3].

Серед письменників, що одержали АБС-премії двічі були Євген Лукін, Геннадій Прашкевич, Михайло Успенський та Кір Буличов, тричі АБС-премії отримали Дмитро Биков і (у співавторстві) Світлана Бондаренко з Віктором Курильським[4].

ЛауреатиРедагувати

Найкращі художні твориРедагувати

  • 1999 — Євгений Лукін, «Зона справедливости» (роман)
  • 2000 — Сергій Синякін, «Монах на краю Земли» (повість)
  • 2001 — В'ячеслав Рибаков, «На чужом пиру» (роман)
  • 2002 — Марина Дяченко і Сергей Дяченко, «Долина Совести» (роман)
  • 2003 — Михайло Успенський, «Белый хрен в конопляном поле» (роман)
  • 2004 — Дмитрій Биков, «Орфография» (роман)
  • 2005 — Євгений Лукін, «Портрет кудесника в юности» (роман)
  • 2006 — Дмитро Биков, «Эвакуатор» (роман)
  • 2007 — Дмитро Биков, «ЖД» (роман)
  • 2008 — Александр Житинський, «Государь всея Сети» (роман)
  • 2009 — Євгений Лукін, «Лечиться будем» (повість)
  • 2010 — Михайло Успенський, «Райская машина» (роман)
  • 2011 — В'ячеслав Рибаков, «Се, творю» (роман)
  • 2012 — Наум Нім, «Господи, сделай так…» (роман)
  • 2013 — Дмитро Биков, «Икс»
  • 2014 — Михайло Успенський, «Богатыристика Кости Жихарева» (роман)
  • 2015 — Михайло Успенський, «Алхимистика Кости Жихарева» (роман)
  • 2016 — Роберт Ібатуллін «Роза и Червь» (роман)
  • 2017 — В'ячеслав Рибаков «На мохнатой спине» (роман)

Найкращі критичні твориРедагувати

  • 1999 — Всеволод Ревич, «Перекресток утопий: судьбы фантастики на фоне судеб страны» (цикл есе) (посмертно)
  • 2000 — Кір Буличов, «Как стать фантастом» (есе)
  • 2001 — Анатолій Бритиков, «Отечественная научно-фантастическая литература» (монографія) (посмертно)
  • 2002 — Андрій Лазарчук і Петр Лелік, «Голем хочет жить» (есе)
  • 2003 — Геннадій Прашкевич, «Малый бедекер по НФ» (есе)
  • 2004 — Кір Буличов, «Падчерица эпохи» (цикл нарисів) (посмертно)
  • 2005 — Алан Кубатиєв, «Деревянный и бронзовый Данте, или Ничего не кончилось» (есе)
  • 2006 — Світлана Бондаренко, «Неизвестные Стругацкие», т. 1-2 (коментоване видання архівних матеріалів)
  • 2007 — Антон Первушин, «Завоевание Марса. Марсианские хроники эпохи Великого Противостояния»
  • 2008 — Александр Етоєв, «Книгоедство» (енциклопедія)
  • 2009 — Євгеній Войскунський, «Остров в океане» (есе)
  • 2010 — Микола Романецький, «Тринадцать мнений о нашем пути» (збірник інтерв'ю)
  • 2011 — Геннадій Прашкевич, «Герберт Уэллс» (біография)
  • 2012 — Сергій Переслегін «Опасная бритва Оккама»
  • 2013 — Світлана Бондаренко, Віктор Курильський «Стругацкие. Материалы к исследованию: письма, рабочие дневники. 1972—1977», «Стругацкие. Материалы к исследованию: письма, рабочие дневники. 1978—1984»
  • 2014 — Світлана Бондаренко, Віктор Курильський «Стругацкие. Материалы к исследованию: письма, рабочие дневники. 1967—1971»
  • 2015 — Світлана Бондаренко, Віктор Курильський «Стругацкие. Материалы к исследованию: письма, рабочие дневники. 1985—1991»
  • 2016 — Геннадій Прашкевич, Володимир Борисов «Станислав Лем»
  • 2017 — Ольга Єрьоміна, «Переписка Ивана Антоновича Ефремова»[1].

ПриміткиРедагувати

ДжерелоРедагувати