Бенедетто Брін
Бенедетто Брін (італ. Benedetto Brin, 17 травня 1833, Турин — 24 травня 1898, Рим) — італійський інженер, адмірал та політик.
| Бенедетто Брін | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| італ. Benedetto Brin | |||||||
 | |||||||
| Ім'я при народженні | італ. Benedetto Brin | ||||||
| Народження |
17 травня 1833[1] Турин, Турин[d], Q28769252? | ||||||
| Смерть |
24 травня 1898[1] (65 років) Рим, Італія | ||||||
| Поховання | Монументальний цвинтар в Туриніd | ||||||
| Країна |
_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія | ||||||
| Звання | генерал | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
 Бенедетто Брін у Вікісховищі | |||||||
Біографія ред.
Бенедетто Брін народився 17 травня 1833 року в Турині. Закінчивши у 1853 році туринський університет, вступив на службу до Корпусу морських інженерів військово-морського флоту Сардинського королівства. Був направлений в Геную, де протягом року працював на верфі «Reggio Cantiere Delle Foce». У 1854 році, за пропозицією Камілло Кавура, який цінував Бріна за технічні знання та здібності, був скерований в Париж, де протягом двох років проходив навчання в «Ecole d'application du génie meritime». Після повернення до Італії у 1856 році пройшов навчання в Турині в «Scuola d'applicazione di artiglieria e genio», після чого повернувся в Геную на верф «Reggio Cantiere Delle Foce».
У 1864 році Бенедетто Брін опублікував статтю про неминучість переходу флотів на броньовані кораблі, підтримавши ідеї Сімоне де Сан-Бона. У 1871 році, коли Сан-Бон був міністром Військово-морських сил, Бенедетто Брін був призначений керівником будівництва нових кораблів. Він розробив 2 броненосці типу «Кайо Дуіліо» («Кайо Дуіліо» і «Енріко Дандоло»), закладені у 1873 році. Їхнє озброєння складалось з чотирьох 450-мм гармат, а товщина броні пояса доходила до 550 мм.
У 1875 році були розроблені два броненосці типу «Італія», закладені наступного року. Того ж 1876 року Бенедетто Брін був обраний до Парламенту Італії, і протягом 1876―1878 років був міністром Військово-морських сил. В цей час Італія своїм основним суперником на морі розглядала флот Франції, який на той момент складався з 28 броненосців, але 12 із них знаходились в колоніях. Тобто, Італії на Середземному морі протистояло 16 французьких броненосців. Виникла дискусія — будувати для противаги флоту Франції 16 броненосців чи велику кількість менших, але швидких кораблів. Зрештою перемогла точка зору Бріна про будівництва 16 великих кораблів, і парламент виділив фінансування на цю програму.
Залишивши міністерську посаду, у 1880 році Бенедетто Брін став президентом Комітету розробки військових кораблів (італ. Comitato dei Disegni delle Navi) і розробив два типи крейсерів — «Тріполі» та «Фольгоре». Знову будучи міністром Військово-морських сил протягом 1884―1891 років, Бенедетто Брін розробив та запустив будівництво броненосців типу «Ре Умберто».
Бенедетто Брін також був ініціатором будівництва верфей у Венеції та Поццуолі, будівництва військово-морської бази в Таранто, збільшення кількості доків в Арсеналі Ла-Спеції, і будівництва сталеливарного заводу в Терні. Також він домігся об'єднання військово-морських шкіл Неаполя та Генуї і створення на їх основі Військово-морської академії в Ліворно. Крім того, Бенедетто Брін був ініціатором створення Вищої королівської військово-морської школи (італ. Regia Scuola Superiore Navale di Genova) в Генуї. Завдяки його зусиллям італійський флот вийшов на третє місце у світі, після флотів Великої Британії та Франції.
Протягом 1892―1893 років Бенедетто Брін був міністром закордонних справ Італії в уряді Джованні Джолітті, зберігши при цьому портфель міністра Військово-морських сил. Він повернувся на цю посаду у 1896 році та пробув на ній до самої смерті. Помер 24 травня 1898 року у Римі. Похований на Монументальному цвинтарі в Турин.
Загалом на момент смерті у 1898 році із 202 кораблів італійського флоту 141 був замовлений, і значною мірою розроблений, Бенедетто Бріном.
Вшанування ред.
На честь Бенедетто Бріна був названий корабель типу «Реджина Маргерита», закладений у 1899 році та збудований у 1905 році.
Також на честь Бенедетто Бріна названі численні вулиці та площі італійських міст, зокрема у Бріндізі, Генуї, Ла-Спеції, Ліворно, Мілані, Римі, Турині та багатьох інших; головний пірс в порту Ольбії та один з доків в Арсеналі Таранто.
Нагороди ред.
Італійські ред.
Кавалер Великого хреста Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Великий офіцер Ордена Корони Італії
Командор Савойського військового ордена
Кавалер Савойського цивільного ордена
Іноземні ред.
Кавалер 1 класу Ордена Червоного орла (Пруссія)
Орден Карлоса III (Іспанія)
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела ред.
- Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861-1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, ISBN 978-88-98485-95-6.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бенедетто Брін- Бенедетто Брін на сайті Парламенту Італії (італ.)
