«Тріполі» (італ. Tripoli) — торпедний крейсер Королівських ВМС Італії 2-ї половини XIX століття;

«Тріполі»
Tripoli
Крейсер «Тріполі»
Служба
Тип/клас Торпедний крейсер
Держава прапора Regia Marina
Корабельня «Regio Cantiere di Castellammare di Stabia», Кастелламмаре-ді-Стабія
Закладено 10 червня 1885 року
Спущено на воду 26 серпня 1886 року
Введено в експлуатацію 1 грудня 1886 року
Виведений зі складу флоту 4 березня 1923 року
Статус Розібраний на метал
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж стандартна - 835 т
повна - 952 т
Довжина 73,4 м
Ширина 7,82 м
Осадка 3,65 м
Бронювання палуба - 38 мм
Технічні дані
Рухова установка 6 парових котлів
3 парові машини
Потужність 571 к.с.
Швидкість 17,5 вузлів
Дальність плавання 1000 миль на 10 вузлах
Екіпаж 105-111
Озброєння
Артилерія 1 x 120-мм гармата
6 x 57-мм гармат «QF 6 pounder Nordenfelt»
2 x 37-мм гармати
3 x 37-м гармати Готчкісса
Торпедно-мінне озброєння 5 x 356-мм торпедних апаратів

Історія створення

ред.

Експериментальний крейсер «Тріполі» був першим справжнім торпедним крейсером в італійському флоті. Він був розроблений італійським кораблебудівником Бенедетто Бріном. Крейсер був закладений на верфі «Regio Cantiere di Castellammare di Stabia», Кастелламмаре-ді-Стабія 10 червня 1885 року. Спущений на воду 26 серпня 1886 року, вступив у стрій 1 грудня 1886 року.

Конструкція

ред.

Корпус корабля був суцільнометалевим, з двома щоглами. Силова установка складалась з 6 парових котлів та 3 парових машин подвійного розширення, кожна з яких обертала свій гвинт. Її потужність становила 2 543 к.с., що забезпечувало швидкість у 17,5 вузлів. Палуба крейсера була броньованою та мала товщину 38 мм.

Озброєння початково складалось з однієї 120-мм гармати, шести 57-мм гармат «QF 6 pounder Nordenfelt», двох 37-мм гармат, трьох 37-м гармати Готчкісса та п'яти 356-мм торпедних апаратів.

Історія служби

ред.

Після вступу у стрій «Тріполі» брав участь у декількох навчаннях флоту, на яких відпрацьовувався захист італійського узбережжя. У 1895 році він був включений до складу 2-ї Дивізії крейсерів.

У 1897-1898 роках крейсер був модернізований. На ньому були встановлені нові парові котли німецького виробництва, а також були зняті щогли. У 1910 році корабель був переобладнаний на мінний загороджувач. Після модернізації його озброєння складалось з двох 76,2-мм гармат, чотирьох 57-мм гармат та 64 мін. Торпедні апарати були демонтовані.

Корабель не брав участі у бойових діях під час італійсько-турецької війни, перебуваючи весь час у Венеції.

Після вступу Італії у Першу світову війну командувач італійського флоту Паоло Таон ді Ревель вважав активні дії у вузькому Адріатичному морі небезпечними через загрозу, яка походила від австро-угорських підводних човнів та мін. Натомість він вирішив організувати блокаду на півдні Адріатики головними силами флоту, в той час, коли малі кораблі здійснювали рейди на ворожі кораблі та берегові укріплення. У рамках цієї стратегії використовувався також «Тріполі», здійснюючи постановку мін біля ворожого узбережжя.

1 липня 1921 року корабель офіційно був перекласифікований у мінний загороджувач. Але вже незабаром, 4 березня 1923 року він був виключений зі списків флоту та проданий на злам.

Джерела

ред.
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)

Посилання

ред.