Відкрити головне меню

Белей

сторінка значень у проекті Вікімедіа

Беле́й — українське прізвище, поширене в Україні, Румунії, Молдові, Словаччині та Угорщині. Походить від загальної назви «беле́й», яка означає: а) «личинка хруща», «борозняк»; б) «недотепа», «бевзь»[1]. Слово «белей» виводиться від румунського «bălái» — «білий»[2].

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. «Словарець» — додаток до книжки Івана Верхратського «Про говор галицких лемків», Львів, 1902. Див. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К.: Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, с. 49
  2. Scheludko D. Rumänische Elemente im Ukrainischen. «Balkan-Archiv», Leipzig, 1927, B. 2, S. 127. Cioranescu A. Diccinario etimológico rumano. Tenerife — Madrid, 1966, p. 60. Див. Етимологічний словник української мови, АН УРСР, Інститут мовознавства ім. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 1982, т. 1, с. 165