Белей Іван Якович
Іва́н Я́кович Беле́й (1 липня 1899, Войнилів — 2 липня 1970, Філадельфія, США) — український лікар і громадсько-культурний діяч.
| Белей Іван Якович | |
|---|---|
| Народився |
1 липня 1899 Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область |
| Помер |
2 липня 1970 (71 рік) Філадельфія, Пенсільванія, США |
| Діяльність | лікар, громадський діяч, діяч культури |
| Alma mater | Львівська академічна гімназія |
Біографія ред.
Навчався у Львівській гімназії, на медичному факультеті Українського таємного університету у Львові, медичну освіту здобув у Познані, працював лікарем у Войнилові, де був головою «Просвіти» і де за його сприяння був побудований Народний дім. 1941—1944 окружний лікар у Станіславі. У 1944 емігрував до Німеччини, де в Мюнхені організував лікарню для українських Ді-Пі (переміщених осіб). У 1947—1950 лікар у Бельгійському Конго, надавав у важких кліматичних умовах медичну допомогу африканським тубільцям. У 1956—1970 лікар у лікарні св. Йосифа у Філадельфії. Чотар УГА у бригаді ген. М. Тарнавського.
Діяльність у Бельгійському Конго ред.
І. Белей у таборовій лікарні познайомився з бельгійцями і завдяки їм переїхав у 1946 р. з родиною до Бельгії. Там він узявся вивчати французьку мову і скоро подав заяву до спеціальної школи, так зв. «Школи тропічної медицини», для праці в тропіках, у джунглях. Такий лікар повинен знати особливості природи, людей і хвороб у гарячих країнах Африки. Майже рік навчався тропічної медицини і африканської мови «свагілі». У Конго працював у Кібонґо, Кінду, Касонго й ін. Лікував від укусів отруйних гадюк, від малярії та інших хвороб, оперував при потребі, зрощував переломи кінцівок. За бельгійським законом треба було кожні три роки всім європейцям виїздити з Конго на півроку до Європи, заради збереження здоров'я. Дружина д-ра Белея почала хворіти на 6-му році перебування в Конго, і так довелось незабаром усю родину відіслати до Бельгії. А за якийсь рік і д-р Іван Белей мусів через стан здоров'я попрощатися з конголезцями.
Див. також ред.
Нагороди ред.
Нагороджений королем Бельгії орденом і званням «Шевальє» (Королівського Лицаря).
Джерела ред.
- Леонід Полтава. Український лікар з Войнилова в Африці // Ілюстрований місячник українського юнацтва «Крилаті», 1970 р., ч.9; США