Бачманівка

село у Славутському районі Хмельницької області

Бачма́нівка — село в Україні, в Улашанівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 426 осіб..

село Бачманівка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Громада Улашанівська сільська громада
Облікова картка село Бачманівка 
Основні дані
Засноване 1520
Населення 426
Площа 2,55 км²
Густота населення 167,06 осіб/км²
Поштовий індекс 30019
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°21′24″ пн. ш. 27°01′27″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
236 м
Місцева влада
Адреса ради 30070, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Улашанівка
Карта
Бачманівка. Карта розташування: Україна
Бачманівка
Бачманівка
Бачманівка. Карта розташування: Хмельницька область
Бачманівка
Бачманівка
Мапа
Мапа

CMNS: Бачманівка у Вікісховищі

Дорожній знак при в'їзді в село
Покровська церква
Сільський став

Географія Редагувати

Село розташоване у центрі громади, на відстані 28 км від м. Славута.

Сусідні населені пункти:

Історія Редагувати

Назва села ймовірно походить від тюркського слова «Басман», що означає «скарбовий хліб», «скарбове утримання». Під назвою Бачманів або Бачманова селище згадується як власність князя Андрія Юрійовича Заславського. В 1520 році, який будучи неодруженим, дарує своєму родичу - князю Іллі Острозькому частину своїх маєтків, у тому числі і Бачманів.

По смерті Іллі село знову переходить до Андрія Заславського. В 1648 році село було власністю князя Домініка Заславського.

В актах Бачманівка виступає як одне з сіл, що належали до розлогих маєтків князів Заславських. В їх руках залишається до 1673 року, коли рід Заславських і село переходить до князів Сангушків, залишається в них до 1917 року.

На захід від села, на старому селищі часто знаходили перепалену глину, кераміку і поржавіле залізо.

В околиці села розташовувалось урочище Городець. Крім цього були урочища: Береги, Лука і Ковалів Став.

Під Бачманівкою коштом князя Романа Адама Санґушка було збудовано іподром, де проходи перегони.[1]

На кінець 19 століття в селі нараховувалося 179 будинків і 1281 жителів.

У 1868 році була там заснована церковно-приходська школа.

Відносилось до Хоровецької волості, Новоград-Волинського повіту.

Населення Редагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 510 осіб, з яких 233 чоловіки та 277 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 420 осіб[3].

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 99,53 %
російська 0,47 %

Символіка Редагувати

Затверджена 15 вересня 2015 року рішенням №2 XLIX сесії сільської ради V скликання.

Герб Редагувати

У щиті срібна нитяна балка, хвиляста внизу. У верхньому зеленому полі виходить золота дерев'яна трикупольна церква, у нижньому лазуровому срібна підкова вушками догори. Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «БАЧМАНІВКА» і дата «1520».

Зелений колір — символ поля і лісу. Золота дерев'яна трикупольна церква - символ першого історичного сільського храму. Срібна підкова на нижній лазуровій хвилястій частині — знак історичної місцевості «Ковалевий ставок», з якої пішло сучасне село; окрім того, підкова — символ щастя, достатку, а також іподрому, який існував в часи князя Сангушка. Корона означає статус населеного пункту. 1520 — рік першої писемної згадки про село[5].

Прапор Редагувати

Квадратне полотнище складається з трьох горизонтальних смуг — зеленої, білої та синьої, у співвідношенні 5:1:5, біла і синя розділені хвилясто. На верхній смузі три жовтих уширених хреста в ряд, на нижній — біла підкова вушками догори. Автори — В.Напиткін, А.Гречило.

На прапорі повторюються кольори герба. Три уширених хреста — символ трикупольної історичної церкви; окрім того, форма хреста символізує належність села до Волині[6].

Пам'ятки Редагувати

  • Михайлівська церква існувала з 1744 року, була вона трьох-банною, але на початку 20 століття завалилася. У церкві зберігалися рідкісні стародруки, такі як:
  • Ключ Розумєна, Інокентій Галатовського 1680 року друкарні Києво-Печерської Лаври.
  • Венец Христов — ігумена Радивиловського 1688 року — там же виданий.
  • Часослов 1670 року, там же виданий.
  • Трифологіон 1679 року.
  • Апостол, Октоїх і Тріодь 17 століття — всі київського видання.
  • Покровська церква — збудована у 1830 році.

Відомі уродженці Редагувати

Примітки Редагувати

  1. S.Kieniewicz. Sanguszko Roman Stanisław Adam (1800-1881) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993.— Tom XXXIV/4. — Zeszyt 143.— S. 506 (пол.)
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Опис герба на сайті heraldry.com.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2015. 
  6. Опис прапора на сайті heraldry.com.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2015. 

Посилання Редагувати