Відкрити головне меню

Баня Лисовицька

село у Стрийському районі Львівської області, Україна

Ба́ня Лисо́вицька — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1761 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лисовицька сільська рада.

село Баня Лисовицька
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Стрийський район
Рада/громада Лисовицька сільська рада
Код КОАТУУ 4625384003
Основні дані
Засноване 1920
Населення 1761
Площа 16,47 км²
Густота населення 106,92 осіб/км²
Поштовий індекс 82488
Телефонний код +380 3245
Географічні дані
Географічні координати 49°07′58″ пн. ш. 23°52′56″ сх. д. / 49.13278° пн. ш. 23.88222° сх. д. / 49.13278; 23.88222Координати: 49°07′58″ пн. ш. 23°52′56″ сх. д. / 49.13278° пн. ш. 23.88222° сх. д. / 49.13278; 23.88222
Середня висота
над рівнем моря
355 м
Водойми Бережниця
Місцева влада
Адреса ради 82486, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Лисовичі, тел. 68-2-32
Карта
Баня Лисовицька. Карта розташування: Україна
Баня Лисовицька
Баня Лисовицька
Баня Лисовицька. Карта розташування: Львівська область
Баня Лисовицька
Баня Лисовицька
Мапа

Назву села виводять від «бані» — дерев'яне приміщення, де виварювали із солоної ропи кухонну сіль.

Зміст

Історія селаРедагувати

Власник села Лисовичів пан Браницький в 1538 році отримав королівський дозвіл викопати криницю для добування солоної ропи. Перша письмова згадка про існування солеварної «бані» датується 1541 роком. Двічі на день виварювали по 18 бочок солі. В 1826 році ропа стала гіркою і виробництво солі припинили, а за місцевістю закріпилась назва «баня».

В 1850-х роках на честь сходження на австрійський престол 18 річного цісаря Франца-Йосифа І було закладено 18 унікальних дерев. В 1880 році дорогою до Борислава в міні-дендропарку зупинявся сам Франц-Йосиф І. Згодом дерева обнесли кованим ланцюгом. Станом на 2011 рік зберігся Дуб Франца Йосифа, дві липи та сосни Веймутова.

Першу читальню «Просвіти» відкрито в 1909 році, де працювала бібліотека та драматичний гурток. У 1985 р. споруджено соціально-культурний комплекс із сільрадою, Будинок культури, в якому нині працює Народний дім та бібліотека. Перша школа була споруджена в 1969 р, де працювали 16 технічних працівників, а 41 вчитель навчав 334 учні.

В 1989 році відновили могили січових стрільців, полеглих в Першій світовій війні.

14 жовтня 1990 р. віруючі УПЦ МП в дерев'яному пристосованому приміщені відкрили церкву Покрови Пресвятої Богородиці. 27 лютого 2019 року парафія приєдналася до ПЦУ.

21 вересня 2000 р. освячено кам'яну церкву Різдва Присвятої Богородиці УГКЦ (архітектори Григорій Калінін, Іван Коваленко, Ігор Ковальчук).

У 2008 році в Бані Лисовицькій був соціально-культурний комплекс із сільрадою, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення пошти, аптека, лісництво, 2 санаторії, 4 крамниці, 2 кафе-бари, музей історії села, музей самодіяльного композитора і педагога Романа Савицького. У власності селян було 102 корови, 5 коней, 26 кіз, 2710 голів птиці, 131 легкових та 5 вантажних автомобілів. За переписом 1939 року налічувалось близько 150 хат, де мешкало понад 700 осіб, тоді як у 2008 році в 556 хатах проживало 1866 осіб, з них 405 пенсіонерів.

Частини села і мікротопоніми. Панська Вулиця, Пустиня, Гречинська, Сойми, Бережниця, Ставищі, Закичирка, Гаї, Мочир, Окіпці, Миханькова Дубина, Вікнище.

Пам'яткиРедагувати

У селі розташований Дуб Франца Йосифа[1].

ПостатіРедагувати

Мирослав Пуцентела — проживав музикант, диригент, скрипковий майстер, заслужений діяч мистецтв України.

Брус Тарас Романович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.

ПосиланняРедагувати

ISBN 978-966-2405-49-1

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червень 2015. Процитовано 23 червень 2010.