Бандрівська Одарка Карлівна
Одарка (Софія) Карлівна Бандрівська (нар. 17 березня 1902, м. Грибів на Лемківщині, тепер Польща — 5 травня 1981, м. Львів) — українська камерна співачка (сопрано), піаністка, педагог; фундатор Музею Соломії Крушельницької у Львові.
| Одарка Бандрівська | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Одарка (Софія) Карлівна Бандрівська |
| Народилася |
17 березня 1902 м. Грибів, Лемківщина, нині Підкарпатське воєводство |
| Померла |
5 травня 1981 (79 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Громадянство |
 Польща→ СРСР |
| Національність | українка |
| Діяльність | піаністка |
| Alma mater | Львівська національна академія мистецтв |
| Відомі учні | Василевич Володимир Владиславович |
| Батько | Карло Бандрівський |
Життєпис ред.
По лінії матері доводиться племінницею видатній співачці Соломії Крушельницькій. Навчалася у класичній гімназії Львова. У 1922 році закінчила фортепіанний факультет Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка (клас Марії Криницької). У 1922—1923 роках удосконалювала піаністичну майстерність у Віденській музичній академії у професора Франка. У 1924—1928 роках навчалася співу в консерваторії Польського Музичного Товариства у професора 3. Козловської. 1927 року закінчила гуманітарний факультет Львівського університету. У 1928 році виїхала до Італії (Мілан та В'яреджо), де вдосконалювала навички сольного співу у Соломії Крушельницької.
Повернувшись до Львова 1929 року, почала гастрольне турне в Україні, Польщі та у Відні. У 1930-х роках вела активну творчу діяльність як співачка та піаністка.
Померла 5 травня 1981 року у Львові та похована на Личаківському цвинтарі (поле № 4)[2].
Викладацька діяльність ред.
- 1931—1939 роки — викладач сольного співу у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка[3].
- З 1940 року — доцент і декан вокального факультету Львівської державної консерваторії (нині — Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка)[3].
- 1944—1963 роки — знову на посаді доцента сольного співу Львівської державної консерваторії[3].
Видала низку науково-методичних праць.
Серед учнів: Мирослав Антонович, Ія Мацюк, П. Криницька, Тамара Дідик, Марія Процев'ят, Л. Дороніна, Надія Сафронова, вокальне тріо сестер Байко.
Репертуар, записи ред.
В камерно-вокальному репертуарі — твори Р. Штрауса, Г. Вольфа, Р. Вагнера, Й. Брамса, Й. С. Баха, М. Лисенка, Я. Степового, В. Барвінського, інших галицьких композиторів.
Концертмейстерами були: В. Барвінський, Н. Нижанківський, Г. Левицька, Р. Сімович, Л. Уманська, О. Єрмакова та Маріанна Лисенко (донька Миколи Лисенка).
Залишила багато звукозаписів із виконанням творів західноєвропейських класиків, українських та галицьких композиторів.
Збереження спадщини Соломії Крушельницької ред.
Багато часу і зусиль присвятила відновленню пам'яті про Соломію Крушельницьку та примноженню її слави. Зібрала і зберегла архів співачки, на основі якого був створений Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові (відкритий у 1991 році)[3].
Авторка газетних публікацій та спогадів про видатну артистку, родину Крушельницьких, а також про С. Людкевича, І. Франка, Г. Левицьку, О. Карпатського[3].
Примітки ред.
- ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 149. — ISBN 978-966-8955-00-5
- ↑ Вітер в долонях, 2017, с. 225.
- ↑ а б в г д Вітер в долонях, 2017, с. 226.
Джерела ред.
- Сайт Кафедри сольного співу Львівської музичної академії[недоступне посилання з серпня 2019]
- 1 квітня — 15 травня 2012 р. — Виставка до 110-річчя від Дня народження Дарії Бандрівської [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Історія будинку та музею Соломії Крушельницької [Архівовано 8 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- О. Р. Паламарчук. Бандрівська Одарка Карлівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
- Роксоляна Загайська. Вітер в долонях: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 225, 226. — ISBN 978-617-629-367-5.
Література ред.
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: монографія: Ч. ІІ. — Івано-Франківськ: Плай, 2012. — С. 300.
Посилання ред.
- Бандрівська Одарка Карлівна. irp.te.ua. Регіональний інформаційний портал «Тернопільщина». 6 травня 2020. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 21 травня 2023.
- Одарка Бандрівська — хранителька наших духовних традицій. youtube.com. YouTube. Процитовано 21 травня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |