Відкрити головне меню

Д-р[1] Бандрівський Карло (також Карл, англ. Karlo Bandrivs'kyj) 1855 — 29 жовтня 1931 — український галицький правник, громадський діяч. Радник у Львові.[1] Товариш Івана Франка та опікун його родини. Швагер Соломії, зять о. Амвросія Крушельницьких (чоловік сестри Соломії Осипи)[джерело?].

Бандрівський Карло
Bandrivskiy Karlo.jpg
Народився 1855
Помер 29 жовтня 1931(1931-10-29)
Поховання
Місце проживання
Діяльність юрист
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Діти Бандрівська Одарка Карлівна

БіографіяРедагувати

Товаришував з Іваном Франком під час їхнього навчання у гімназії в Дрогобичі та Львівському університеті.

Завдяки його допомозі Соломія Крушельницька стала власницею триповерхової кам'яниці по вулиці Крашевського, 23 (тепер Соломії Крушельницької), збудованої 1867 року за проектом місцевого архітектора Якуба Кроха. Був адміністратором будинку до 1931 р.

Призначений рішенням суду як давній колега родинним опікуном Франка та його дружини і дітей.[1] Як радник Бандрівський звернувся з проханням до Правління Гуманітарного товариства «Українська самаритянська поміч», яке опікувалося пораненими й хворими Українськими Січовими Стрільцями, прийняти хворого д-ра Франка до Стрілецького притулку на лікування.[1] Після смерті Івана Франка розпоряджався реалізацією заповіту Каменяра. Разом з Ольгою Роздольською купував труну для Івана Франка.[2] 1917 року, виконуючи останню волю письменника, передав його архів і бібліотеку до Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Донька — Одарка, українська камерна співачка (сопрано), піаністка, педагог; фундатор Музею Соломії Крушельницької у Львові.

Син — Володимир, відповідальний за контакти з офіційними колами Німеччини організуваного Президентом ЗУНР Петрушевичем «Політичного Центру Західної України».[3]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати