Відкрити головне меню

Крушельницький Амвросій Васильович

український греко-католицький священик, громадський діяч, хоровий диригент.

Амвросій Крушельницький
Батьки Соломії Крушельницької.jpg
о. Амвросій Крушельницький та його дружина Марія
Народився 7 січня 1841(1841-01-07)
с. Озеряни, нині Бучацький район
Помер 7 січня 1902(1902-01-07) (61 рік)
с. Біла, нині Тернопільський район
Поховання Тернопільський р-н
Громадянство Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперіяАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Діяльність громадський діяч, священик УГКЦ, хоровий диригент
Alma mater Львівська духовна семінарія Святого Духа
Діти Крушельницька Соломія Амвросіївна, Крушельницька Ганна Амвросіївна, Крушельницька Емілія Амвросіївна і Крушельницький Антон Амвросійович

Амвросій Крушельницький у Вікісховищі?

отець Амвросій Васильович Крушельницький гербу Сас[1] (7 січня 1841, село Озеряни, нині Бучацький район Тернопільської області, Україна — 31 грудня 1902, Біла, тепер Тернопільський район) — український греко-католицький священик, громадський діяч, хоровий диригент. Батько Соломії, Ганни, Антона, Емілії, Осипи[2] Крушельницьких. Зять священика УГКЦ, письменника Григорія Савчинського.[3]

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Адам Бонецький стверджував, що Амвросій Лазаревич Крушельницький мав стриєчного брата Івана (1830—1902), греко-католицького пароха Старої Ягільниці.[4]

Закінчив Бучацьку гімназію при монастирі отців Василіян, Львівську духовну семінарію (1872 р.).

Служив парохом у селах Озеряни, Сороках, Білявинцях, Старих Петликівцях, Осівцях, Білій, де провадив хори, аматорські театри.

Грав на скрипці, фортепіано. На ювілейних концертах дириґував хором товариства «Руська бесіда» в Тернополі. Дружив з Іваном Франком, листувався з Михайлом Павликом, іншими прогресивними діячами культури та освіти. Через це мав неприхильне ставлення деяких тодішніх керівників УГКЦ.[5]

 
Надгробок, с. Біла

Сприяв інтелектуальному, музичному розвитку дітей. 1903 року на його могилі в селі Біла встановлено мистецький пам'ятник з білого мармуру,[6] який був привезений коштом доньки Соломії з Флоренції; епітафія:
Найлучшому мужеви, найлучшому батькови, честь єго розумови, єго серцю.[3]

ПриміткиРедагувати

  1. Кобилянський А., Комарницький С. Саси в українській культурі: З історії української шляхти // Універсум. — 2006. — № 5/8. — С. 64—66.
  2. Осипа Крушельницька (Бандрівська)
  3. а б Дем'янова І. Крушельницький Амвросій Васильович… — С. 254.
  4. Boniecki A. Herbarz polski… — S. 356.
  5. Крушельницькі / Українські родоводи // Галицька брама. — Львів. — 1995. — № 9 (груд.). — С. 8—9.
  6. 3. Могила батьків Соломиї Крушельницької. / 6. Окремі поховання відомих у регіоні людей

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати