Балтазар Руссов
Балтазар Руссов (Рюсссов, *1536,[4] Ревель — 23 або 24 листопада 1600,[5] там само) — один із найважливіших літописців Лівонії та Естонії.
| Балтазар Руссов | |
|---|---|
| Народився |
1536[2][3] Ревель, Лівонський орден, Лівонія |
| Помер |
24 листопада 1600[1] Ревель, Швеція |
| Країна |
 Латвія |
| Діяльність | письменник, історик |
| Знання мов | естонська |
| Magnum opus | The Chronicle of Livoniad |
| Конфесія | лютеранство |
Життєпис ред.
Балтазар Руссов (або Рюссов) народився в Ревелі в менш заможній родині. З 1559 по 1562 рік, за рекомендацією свого вчителя Бартоломеуса Фрелінка, він відвідував академію в Поморському Щецині у Маттеуса Вольфа. Руссов закінчив навчання зі ступенем магістра. Він залишився у Віттенберзі та Бремені на короткий час, перш ніж повернутися до Ревеля після смерті свого батька. У 1563 році став дияконом. З 1566 року до своєї смерті у 1600 році він був шановним лютеранським пастором естономовної парафії при церкві Святого Духа (ест. Pühavaimu kirik) у Ревелі та жив у районі Векенґанґс.
Сім'я ред.
Балтазар Руссов був тричі одружений: спочатку на Ельсбет Ґанандр (1571), потім на Марґарете (1582), дочці єпископа Ревеля Йоганнеса Робертуса фон Ґельдерна, і, нарешті, на дочці купця Анні Баде (1593), падчерці ревельського радника і мера Генріха фон Лона.
Кілька істориків розглядали питання про те, чи мав Руссов німецьке чи естонське походження.
«Хроніка провінції Ліфландія» ред.
Балтазар Руссов найбільш відомий своєю «Хронікою провінції Ліфландія». Твір був вперше надрукований у 1578 році в Ростоку, Мекленбург[6] і швидко розкуплений. У 1584 році друге, перероблене видання було опубліковано князівською друкарнею в Барті (Західна Померанія).[7]
У своїй «Хроніці провінції Ліфландія» Рюссов описує історію Лівонії з XIII по XVI століття. Твір написано нижньонімецькою мовою. Зокрема, детально представлений ним занепад Лівонського ордену та час Лівонської війни (1558—1583). Хроніка є одним із найважливіших джерел історії краю.
У своїй «Хроніці» Руссов займає критичну позицію щодо лівонських верхівок і засуджує їхню аморальну поведінку. Але він також описує естонських селян як неосвічених і прив'язаних до язичницьких традицій. Руссов докладно описує розгул найманих військ під час Лівонської війни. Проте він симпатизує новій регулюючій владі в Північній Європі: Швеції.
Наслідки ред.
Балтазар Руссов — головний герой історичного роману естонського письменника Яана Кросса «Життя Балтазара Руссова» 1970 року. Оригінальна естонська назва: Kolme katku vahel (Між трьома епідеміями чуми); Маються на увазі не лише епідемії чуми 1531, 1549 та 1570—1578 років, а й, у переносному сенсі, ті держави, які правили балтійськими народами: Швеція, Польща та Росія.
Писання ред.
- Scriptores rerum Livonicarum. Sammlung der wichtigsten Chroniken und Geschichtsdenkmale von Liv-, Ehst- und Kurland, in genauem Wiederabdrucke der besten, bereits gedruckten, aber selten gewordenen Ausgaben. Erste Lieferung. Eduard Frantzen's Verlags-Comptoir, Riga und Leipzig 1846. Der ganze 2. Band erschien 1848.
- Balthasar Rüssow's Livländische Chronik. Aus dem Plattdeutschen übertragen und mit kurzen Anmerkungen versehen von Eduard Pabst. Reval 1848.
Література ред.
- Paul Johansen: Balthasar Rüssow als Humanist und Geschichtsschreiber. Bearbeitet von Heinz von zur Mühlen. Böhlau, Köln 1996 (= Quellen und Studien zur Baltischen Geschichte 14). ISBN 3-412-08795-5.
- Jaan Kross: Balthasar Russow – ajalugu ja romaan. In: Keel ja Kirjandus, Jg. 1987, Heft 3 (estnisch).
- Carola L. Gottzmann / Petra Hörner: Lexikon der deutschsprachigen Literatur des Baltikums und St. Petersburgs. 3 Bände; Verlag Walter de Gruyter, Berlin 2007. ISBN 978-3-11-019338-1. Band 3, S. 1095–1097.
Веб-посилання ред.
- Scriptores rerum Livonicarum. Sammlung der wichtigsten Chroniken und Geschichtsdenkmale von Liv-, Ehst- und Kurland, in genauem Wiederabdrucke der besten, bereits gedruckten, aber selten gewordenen Ausgaben. Erste Lieferung. Eduard Frantzen’s Verlags-Comptoir, Riga und Leipzig 1846. Der ganze 2. Band erschien 1848.
- Balthasar Rüssow’s Livländische Chronik. Aus dem Plattdeutschen übertragen und mit kurzen Anmerkungen versehen von Eduard Pabst. Reval 1848.
Примітки та література ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ MAK
- ↑ Точно невідомо, за іншими даними 1540 або 1542.
- ↑ За григоріанським календарем 3 або 4 грудня 1600 року.
- ↑ Хроніка провінції Ліфляндії, в якій повідомляється: Де країна була вперше знайдена і приведена до християнства: Де були перші правителі країни: Про першого магістра Ордену євреїв у Ліфляндії, аж до останнього, і про молодого християнина: Wat sick in der voranderinge der Lyfflendeschen Stende, unde na der tydt, beth in dat negeste 1577. Jar, vor seltzame unde wünderlike gescheffte im Land thogedragen hebben, nütte unde angeneme tho lesende, Korth und loffwerdich beschreuen, Dörch Balthasar Rüssouwen Revaliensem. Росток, друк Августина Фербера, 1578 рік.
- ↑ Хроніка. Провінція Ліфляндія, в ній повідомляється. Де вперше була знайдена південна країна і приведена до християнства: хто були перші правителі країни; від першого магістра Ордену німецького у Ліфляндії до останнього, і від одного з найстаріших тат. Те, що відбувалося в останні кілька років існування Ліфландського ордену, а відтоді і в останньому 1583 році, перед дивними і дивовижними подіями в країні, описано у вигляді приємного і легкого для читання тексту. Бальтазар Руссовен Ревалієнсем. Іншим разом, з усією інформацією, він був досліджений, виправлений, попередньо написаний і з багатьма історіями, підготовленими самим автором. Надруковано tho Bart in der Förstliken Drückerye, Dorch Andream Seitnern. 1584.