Вікіпедія

Життя Балтазара Руссова

Життя Балтазара Руссова (естн., дослівний переклад між трьома чумами ; назва в німецькому перекладі: Життя Балтазара Руссова, 1986) — назва чотиритомного історичного роману естонського письменника Яана Кросса (1920—2007).

«Життя Балтазара Руссова»
Автор Яан Кросс
Мова естонська мова
Тема Балтазар Руссов
Жанр історичний роман
Видано 1970

Походження та історія видання ред.

У певному сенсі роман виник як «побічний продукт» кіносценарію, запропонованого радянськими кіночиновниками: під час візиту до Таллінна в середині 1960-х років вони були здивовані, що в естонців немає історичного фільму про їхню республіку. У результаті естонський літературний діяч і перекладач Лембіт Реммельґас доручив Яану Кросу створити сценарій для такого фільму. Цей фільм так і не був повністю знятий, є лише коротка телевізійна версія, але автор зібрав достатньо матеріалу, щоб перетворити його на чотиритомний роман.[1]

Як це було звичайною практикою в тодішній Радянській Естонії, повний роман, над яким автор працював понад десять років, був раніше опублікований у провідному естонському літературному журналі Looming. Перша частина вийшла в номерах 5–7 за 1970 рік, друга — у номерах 1–2/1972. Третій том містить дві частини, які були розділені між номерами 9-10/1975 та 6-7/1976. Четвертий і останній том також складається з двох частин, які були поділені на номери 5–7/1979 та 3–4/1980. Роман був опублікований книгою в чотирьох томах естонським державним видавництвом Eesti Raamat у 1970, 1972, 1977 і 1980 роках.[2] Для 65-го Спецвидання в одному томі вийшло до дня народження автора 1985 року[3], потім двотомне видання як частина шеститомного трудового видання, з якого з'явилися лише перші два томи.[4] Нарешті роман вийшов знову в перших трьох томах повного видання.[5]

Романний сюжет ред.

 
Перше видання Хроніки Руссова, Росток 1578

Як і підзаголовок оригінального видання та основна назва деяких перекладів стверджує, що роман описує життя Балтазара Руссова, хроніста XVI століття. Ця автентична особа жила приблизно з 1536 по 1600 рік і сьогодні найбільш відома як автор нижньонімецької хроніки провінції Ліфландт, яка вийшла в трьох виданнях і досі є важливим джерелом для історії регіону в XVI столітті. Історик Пауль Йогансен висунув тезу або правдоподібно довів, що Руссов, ймовірно, був естонського[6] походження, тому Яану Кросу прийшла в голову ідея написати такий біографічний роман.[7]

Перша частина роману охоплює період з 1547 по 1558 рік і починається з появи італійських жонглерів, які протягнули канат від вежі Олайкірхе до міської стіни. Талліннський школяр Балтазар захоплюється карколомними подвигами художників і дивується, як їм це вдається. Так на початку формулюється пошук істини, яку головний герой не покине до кінця життя. У подальшому в книжці на основі шкільної кар'єри Балтазара малюється складна картина пізньосередньовічного Таллінна. Після потрясінь Реформації релігійний орден занепадає, але мир усе ще панує.

Друга частина охоплює період між 1558 і 1562 роками і, таким чином, починається з року, коли почалася Лівонська війна. Для Руссова це означало роки навчання в Штеттіні, короткочасно також у Віттенберзі та Бремені, тоді як Таллінн переживав бурхливі часи, і місто підпорядковувалося шведському королю. Водночас у країні лютують ворожі війська, панує смута у селян. Балтазар навіть ненадовго повертається інкогніто і приєднується до повстанців.

У третій частині, яка розгортається між 1562 і 1578 роками, в країні все ще вирує війна. Балтазар отримав першу посаду диякона, а з 1566 року був пастором у церкві Святого Духа в Таллінні. Тут під час проповіді у нього виникає ідея написати хроніку подій на батьківщині. Відтоді він збирає матеріали з усіх можливих джерел, що не без ризику в непевні часи війни. Наслідки — конфлікти та інтриги. Він одружується зі своєю першою дружиною Ельсбет Ганандер і переживає кілька епідемій чуми, які спустошують місто. Наприкінці третього тому по дорозі в Росток головний герой згадує про свій рукопис.

Четверта частина починається з публікації книги і охоплює період з 1578 року до смерті Балтазара в 1600 році. Але часи все ще тривожні, чума знову лютує і забирає його дружину та дітей. Водночас Балтазар працює над новим виданням своєї книги. Він одружувався ще двічі, в 1582 році на Маргарете фон Гельдерн, в 1593 році на Анні Баде, при цьому з коханою молодості Епп не вступав у законні стосунки, але не забував і про неї. Адже саме вона наприкінці роману лишається біля смертного ложа Балтазара.

Загалом роман дає не лише масштабну картину історії XVI ст Століття в Естонії, а й багатошаровий філософський розгляд вічної проблеми, оскільки її «тема пошуку істини, а також пов'язані з цим ускладнення можуть бути перенесені в інші епохи».[8] Водночас він розрізняє різні «соціальні, культурні та національні світи»[9] між якими перебуває Балтазар Руссов.

Оцінка ред.

Роман характеризується трьома властивостями, які усі разом роблять його особливо цінним. З одного боку, є мовна сила, яка виражається не лише в «бароковому багатослів'ї»[10], а й у складній і яскраво образній мові, яку естонський письменник Яан Ундуск влучно описав так у своїй шані Яан Кросс: Ви майже ніколи просто не пишете: "Вона сіла на ліжко. Ви також не пишете точніше: "Вона сіла на покривало. Ви навіть не пишете: «Вона сіла на хутряне покривало шлюбного ложа». Ви зазвичай пишете хоча б так: «Вона сіла на поїдене міллю в недоступних кінцях собаче покривало двоспального ліжка, яке вже злегка скрипіло під матрацом. »[11]

Другий — філософський вимір, який робить роман позачасовим. «Я не знаю, — нерішуче відповіла Ельсбет, — але якщо ви кажете, що ваша робота має зберігати правду, то що ж, це не сподобається всім можновладцям…»[12] Ця проблема не обмежується лише XVI століттям, але є універсальною. І, звісно, якщо врахувати, що роман був опублікований у 1970-х роках, тобто в зеніті брежнєвської політики застою, не можна не помітити алегорію умов Радянського Союзу. Проблемна сфера влада — лояльність — спротив як одна з головних тем автора[13] знаходить тут глибоке трактування.

По-третє, інтригуючий, складний сюжет просто захоплює, водночас подається монументальна історична панорама XVI ст. століття. Це вміло ілюструє складну історію Естонії. Після краху релігійного ордену країні довелося самостверджуватися, а не тільки справлятися з фактичними епідеміями чуми, які явно вирували в країні в 1549, 1553, 1565/1566, 1570/1571 і 1579/1580 роках[14]. Також можна назвати «епідемії чуми» війські держав, які вторглися, а це означає Московію, Річ Посполиту та Швецію. На додаток до цієї глобальної перспективи також майстерно представлено складну соціальну структуру ганзейського міста кінця Середньовіччя.

Відзиви ред.

Відзиви в Німеччині ред.

Перший німецький переклад був опублікований у НДР видавництвом Rütten & Loening: Jaan Kross: The life of Balthasar Rüssow. Історичний роман. Переклад з естонської Гельги Війра [1. і 2. Книга]; Переклад з російської Барбари Гейткам [3. і 4. Книга]. 3 томи на касеті. Berlin: Rütten & Loening 1986. 522 + 448 + 502 сторінки. Наклад 10 000 примірників.[15] Він отримав кілька позитивних відгуків.[16]

Нове видання, опубліковане у видавництві Carl Hanser Verlag у 1995 році, привернуло більшу увагу після того, як там уже були опубліковані «Божевільний цар» (1990) і «Від'їзд професора Мартенса» (1992): Яан Кросс: Життя Балтазара Руссова. Роман. Переклали Хельга Війра та Барбара Хейткам. Munich, Vienna: Hanser 1995. 1465 pp. Це видання рецензували більше двох десятків разів[17] і загалом дуже позитивно. Карл-Маркус Гаусс назвав роман «уроком сили та опору».[18] Роком пізніше роман був опублікований у тому ж перекладі Gutenberg Book Guild[19] і в 1999 році dtv-Verlag.[20]

Переклади іншими мовами ред.

  • 1975—1982: рос. — Между тремя поветриями (Ольга Самма). Москва: Сов. писатель.
  • 1979: польська — Trzy bicze czarnej śmierci czyli Opowieść o Baltazarze Russowie (Wieslawa Karaczewska). Варшава: Panstwowy Instytut Wydawniczy. 456 с (тільки частини 1 і 2)
  • 2003: фінська — Uppiniskaisuuden kronikka (Кайсу Лахікайнен, Йоуко Ванханен). Гельсінкі: WSOY. 1245 стор.
  • 2012: латиська — Stūrgalvības hronika (Maima Grīnberga). Рига: Яніс Розе. 1104 стор.
  • 2016-: Англійська — The Ropewalker. Між трьома чумами том. 1 (Меріке Лепасаар Бічер). Лондон: MacLehose Press. 544 с.; Народ без минулого. Між трьома чумами том. 2 (Меріке Лепасаар Бічер). Лондон: MacLehose Press. 2017. 432 с.; Книга брехні. Між трьома чумами том. 3 (Меріке Лепасаар Бічер). Лондон: MacLehose Press. 2022. 496 с.
  • 2018: голландська — Tussen drie plagen. Vertaald Франса ван Неса та Джессі Німейера. Амстердам: Prometheus 2018. 1017 стор.
  • 2020-: Литовська — Lyno akrobatas. Tarp trijų marų. я; II. (Danutė Sirijos Giraitė) Baltos Lankos, 2020. 564 с.; Žmonės be praeities. Tarp trijų marų. (Дануте Сірійос Гірайте). Балтос Ланкос, 2022. 448 с.

Література ред.

  • Nigol Andresen: Inimesed ajaloos. Kroonika ja krooniku romaan, in: Keel ja Kirjandus 8/1981, S. 499–504.
  • Matthias Biskupek: Der Balthasar des Jaan Kross, in: Die Weltbühne 13/1987, S. 407–409.
  • Martin Carayol (Hrsg.): Jaan Kross: bilan et découvertes. Actes de la journée Jaan Kross, 28 novembre 2008 (Bibliothèque finno-ougrienne, 20). L'Harmattan, Paris 2011, ISBN 978-2296-56073-4.
  • Andrzej Drawicz: "Estnischer Morgentau". Über das Schaffen des sowjetestnischen Schriftstellers Jaan Kross, in: Osteuropa 29 (1979), S. 37–43.
  • Cornelius Hasselblatt: Auf der Suche nach Wahrheit, in: Estonia 4/1986, S. 23–29.
  • Cornelius Hasselblatt: Die Deutschen im Werk von Jaan Kross, in: Estonia 1/1990, S. 6–13.
  • Cornelius Hasselblatt: Ein Wegweiser zu den Esten, in: Estonia 1/1992, S. 10–16.
  • Cornelius Hasselblatt: Kolme katku vahel. In: Kindlers Literatur Lexikon. 3., völlig neu bearbeitete Auflage. Metzler, Stuttgart 2009, ISBN 978-3-476-04000-8, Bd. 9: Kes–Len, S. 451.
  • Küllike Kaplinski: Veel Balthasar Russowi päritolust, in: Keel ja Kirjandus 2/1988, S. 74–82.
  • Tiina Kirss: History and narrative. An introduction to the fiction on Jaan Kross. In: Cross Currents, Jg. 6 (1987), S. 397–404, ISSN 0748-0164
  • Tiina Ann Kirss: Balthasar Russow at Koluvere. Peasant Rebellion in Jaan Kross‘ Between Three Plagues, in: Novels, Histories, Novel Nations. Historical Fiction and Cultural Memory in Finland and Estonia. Edited by Linda Kaljundi, Eneken Laanes & Ilona Pikkanen. Helsinki: SKS 2015 (Studia Fennica Historica 19), S. 257–278.
  • Jaan Kross: Balthasar Russow – ajalugu ja romaan, in: Keel ja Kirjandus 3/1987, S. 145–152.
  • Jaan Kross: Paul Johanseni (ja iseenese) päästmiskatseks ühe ülirange ajaloolasmuusa käest, in: Keel ja Kirjandus 5/1988, S. 276–283.
  • Jaan Kross: Balthasar Russowi (ja iseenese) päästmiskatseks teise ülirange ajaloolasmuusa käest, in: Keel ja Kirjandus 7/1988, S. 412–422; 8/1988, S. 466–476.
  • Hendrik Markgraf: Gedächtnis und Dichter der Esten. Jaan Kross. In: FAZ Magazin vom 22. Februar 1991 (8. Woche, H. 573), S. 13–18.
  • Elina Öpik: Ajalootunnetuse tasandist ja Balthasar Russowi kohast Eesti kultuuriloos, in: Keel ja Kirjandus 3/1988, S. 149–159.
  • Juhani Salokannel: Sivistystahto. Jaan Kross, hänen teoksensa ja virolaisuus. Söderström, Helsinki 2008, ISBN 978-951-0-33540-6.

Посилання ред.

  1. ↑ Cornelius Hasselblatt: Geschichte der estnischen Literatur. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Berlin, New York: Walter de Gruyter 2006, S. 684f.
  2. ↑ Jaan Kross: Kolme katku vahel I—IV. Tallinn: Eesti Raamat 1970. 268 S.; 1972. 202 S.; 1977. 368 S.; 1980. 428 S.
  3. ↑ Jaan Kross: Kolme katku vahel. Balthasar Russowi romaan. Tallinn: Eesti Raamat 1985. 997 S.
  4. ↑ Jaan Kross: Teosed kuues köites. 1-2. Tallinn: Eesti Raamat 1987, 1989. 534 + 491 S.
  5. ↑ Jaan Kross: Kogutud teosed 1-3. Tallinn: Virgela 1997—1998. 500 + 295 + 459 S.
  6. ↑ Erstmals in einem Aufsatz: Paul Johansen: Kronist Balthasar Rüssowi päritolu ja miljöö, in: Tulimuld 4/1964, S. 252—260; später in einer umfangreichen Monographie: Paul Johansen: Balthasar Rüssow als Humanist und Geschichtsschreiber. Aus dem Nachlaß ergänzt und herausgegeben von Heinz von zur Mühlen. Köln, Weimar, Wien: Böhlau. 313 S. (Quellen und Studien zur baltischen Geschichte 14)
  7. ↑ Cornelius Hasselblatt: Ein Wegweiser zu den Esten, in: Estonia 1/1992, S. 12.
  8. ↑ Kindlers Literatur Lexikon. 3., völlig neu bearbeitete Auflage. Metzler, Stuttgart 2009, Bd. 9: Kes–Len, S. 451.
  9. ↑ Jaan Kross: Balthasar Russow — ajalugu ja romaan, in: Keel ja Kirjandus 3/1987, S. 145.
  10. ↑ Cornelius Hasselblatt: Geschichte der estnischen Literatur. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Berlin, New York: Walter de Gruyter 2006, S. 687.
  11. ↑ Jaan Undusk: Jaan Kross ehk kirja katkematus, in: Postimees 19. Februar 2000, S, 10; hier zitiert nach: Cornelius Hasselblatt: Geschichte der estnischen Literatur. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Berlin, New York: Walter de Gruyter 2006, S. 687.
  12. ↑ Jaan Kross: Das Leben des Balthasar Rüssow. Deutsch von Helga Viira und Barbara Heitkam. Berlin: Rütten & Loening 1986, S. 301.
  13. ↑ Vgl. Cornelius Hasselblatt: Geschichte der estnischen Literatur. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Berlin, New York: Walter de Gruyter 2006, S. 686.
  14. ↑ Vgl. Märchen und Sagen des estnischen Volkes. Uebersetzt und mit Anmerkungen versehen von Harry Jannsen. Zweite Lieferung. Riga: N. Kymmel / Leipzig: C. F. Fleischer 1888, S. 201; Seppo Zetterberg: Viron historia. Helsinki: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura 2007, S. 748—749.
  15. ↑ Angela Burmeister: Estnische Literatur in Deutschland und in der Deutschen Demokratischen Republik von Beginn des 20. Jahrhundert [sic] bis Ende der achtziger Jahre. [Ungedruckte] Dissertation A zur Erlangung des akademischen Grades Doktor eines Wissenschaftszweiges (doctor philosophiae) vorgelegt dem Wissenschaftlichen Rat der Wilhelm-Pieck-Universität Rostock. Februar 1990, S. 116.
  16. ↑ Nachweis der Rezensionen bei: Cornelius Hasselblatt: Estnische Literatur in deutscher Sprache 1784—2003. Bibliographie der Primär- und Sekundärliteratur. Bremen: Hempen Verlag 2004, S. 68.
  17. ↑ Cornelius Hasselblatt: Estnische Literatur in deutscher Übersetzung. Eine Rezeptionsgeschichte vom 19. bis zum 21. Jahrhundert. Wiesbaden: Harrassowitz 2011, S. 329—332.
  18. ↑ Karl-Markus Gauß: Gefährliche Chroniken, in: Die Zeit Nr. 42, 13. Oktober 1995, Literaturbeilage, S. 24.
  19. ↑ Jaan Kross: Das Leben des Balthasar Rüssow. Roman. Übersetzt von Helga Viira und Barbara Heitkam. Frankfurt/M., Wien: Büchergilde Gutenberg [1996]. 1465 S.
  20. ↑ Jaan Kross: Das Leben des Balthasar Rüssow. Roman. Deutsch von Helga Viira und Barbara Heitkam. München: Deutscher Taschenbuch Verlag 1999. 1465 S. (dtv 12563)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Життя_Балтазара_Руссова&oldid=41797929