Відкрити головне меню

Марі́я Я́ківна Ба́йко (2 березня 1931, с. Яблоніца, Жешувського воєводства, Польща) — українська співачка-сопрано. Народна артистка України, професор кафедри академічного співу у Львівській музичній академії імені Миколи Лисенка.

Байко Марія Яківна
Основна інформація
Дата народження 2 березня 1931(1931-03-02) (88 років)
Місце народження Ряшівське воєводство, Польща
Громадянство СРСР і Україна
Професії співачка, викладачка університету
Співацький голос мецо-сопрано
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1976
Звання
Народний артист СРСРНародний артист УРСР
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Орден «Знак Пошани»

Зміст

БіографіяРедагувати

Народилась на Лемківщині. Виступала в тріо сестер Байко.

« Я народилась у гірському селі Яблониця на Львівщині. Із сестрами пасли корів і вимовляли звук «о», а поміж гір він відлунював. То неймовірно тішило нас. Співали й маминих пісень. Так і виробили голос і слух. Нашому таланту, коли вже переїхали до Львова, усі дивувалися. »

1945 родину переселили до міста Буськ Львівської області. Закінчила Львівську консерваторію.

« Мені дуже пощастило вступити до консерваторії у той час, коли там працювали найкращі композитори, музиканти. Свої ноти мені якось подарував сам Кос-Анатольський, а іспити приймали Станіслав Людкевич, Микола Колесса. І навчалась я у племінниці Соломії Крушельницької — Дарії Бандрівської, яка передала мені досвід техніки «бельканто». Це італійська школа, що навчає, як правильно тримати поставу, розвивати дихальну систему, аби голос звучав правильно й гарно. »

Лауреатка Шевченківської премії та Ордена княгині Ольги.

Репертуар: українські народні пісні, солоспіви Лисенка, Людкевича, Кос-Анатольського, Фільц, Барвінського.

Марія Байко виступала з сольним концертом у Тернополі (1990), брала участь у конкурсах співаків ім. С. Крушельницької (1990—1998), створенні Тернопільського т-ва «Лемківщина» (1990), фестивалях лемківської культури в м. Монастириськ (1991, 2001-02) та с. Гутисько Бережанського р-ну (1999), вечорі пам'яті В. Вихруща (2002).

Наукова кар'єраРедагувати

Від 1982 — професор Львівської консерваторії (нині Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка).

Наукові праці присвячені українській пісні та її творцям. Працює над автобіографічною книгою.

Державні нагородиРедагувати

ДискографіяРедагувати

LP грамплатівки — * Співає Марія Байко. — ЗЗД—00012859—60 (1963);
  • ЗЗД — 29095 (Леся Українка) (1971);
  • С30-20315-002-Д0315 (Пісні Франкового краю) (1987, запис 1983);
  • С30—17736 (Українські народні пісні) (1988, запис 1982);
  • СЮ—29041—003—29041/0 «О не забудь» (старогалицькі романси і пісні) (1990, запис 1989), усі — М.: Мелодия;
аудіокасета
Марія Байко. «Співаночки мої». Українські народні та релігійні пісні. — Л.: ТзОВ «Ліда», 3260-95, 2000;
Компакт-диски
  • CD «Співаночки мої». — Л.: Галрекордс, 2003;
  • CD Твори Богдани Фільц «Любимо землю свою». — К.: НРКУ, К: 605962 АШ, 2004.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Барна В., Дуда І. Байко // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
  • Бабюк Л. Присвячується Д. Січинському // Музика. — 1986. — № 1;
  • Білинська М. Чудовий спів і акомпанемент. Концерт М. Байко і Я. Матюхи // Жовтень. — 1987. — № 4;
  • Білинська М. Чудовий ансамбль [Творчий звіт М. Байко і Т. Лаголи] // Вільна Україна. — 1966. — 20 листоп.;
  • Білинська М. Звітують педагоги консерваторії [М. Байко та Т. Лагола] // Культура і життя. — 1968. — 26 груд.;
  • Білинська М. Пісні Франкового краю співає Марія Байко. Анотація // Всесоюз. студия грамзаписи «Мелодия». — М., 1983;
  • Павлишин С. Марія Байко / Супровід, текст до CD укр. та англ. МОР-ми. — Л., 2003;
  • Мисько-Пасічник Р. «Гей, лети, павутиння» // Митці Львівщини. Календар знаменних і пам'ятних дат на 2006 рік. — Л., 2006.
  • Бандрівська О. К. Науково-методичні праці, статті, рецензії. — Львів : Апріорі, 2002. — Вип. 6. — 148 с.
  • Горак Р. Д. Якби на квіти та не морози // За вільну Україну. — 2001. — 4–5 трав.
  • Зелінський О. С. Барви сопрано // Культура і життя. — 1971. — 22 лип.
  • Катрич О. Т. Стиль музиканта-виконавця (теоретичні та естетичні аспекти): дослідження. — Дрогобич: Відродження, 2000. — 100 с.
  • Колодуб И. О народнопесенных традициях украинской вокальной школы. — К. : Муз. Україна, 1984. — 48 с.
  • Лисенко І. М. Словник співаків України / Іван Лисенко ; післямова М. Слабошпицького. — К. : Рада, 1997. — 354 с.
  • Макара М. С. Принципи інтерпретації народної пісні Марії Байко та їх значення для піаніста-концертмейстера // Теоретичні та практичні аспекти роботи піаніста-концертмейстера: збірник статей / упор. Л. Ніколаєва. — Львів : Сполом, 2010. — С. 43–51.
  • Мартинсен К. Индивидуальная фортепианная техника на основе звукотворческой воли. — М. : Музыка, 1966. — 220 с.
  • Ментальність // Словник літературознавчих термінів.
  • Мистецтво України: біографічний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — 700 с.
  • Митці України / за ред. А. В. Кудрицького. — К., 1992. — 846 с.
  • Павлишин С. С. Вона народилась з піснею // Наше життя. — 2001. — № 3. — С. 5–6.
  • Павлишин С. С. Концерт Марії Байко [у Великому залі консерваторії] // Вільна Україна. — 1963. — 14 квіт.
  • Павлишин С. Марія Байко[недоступне посилання з червень 2019]
  • Рабинович Д. Исполнитель и стиль. — М. : Сов. композитор, 1979. — Вып. 1. — 320 с.
  • Романюк Павло. Співучі самоцвіти // Культура і життя. — 1976. — № 12 (2190). — 8 лют.
  • Рудакевич О. М. Ментальність і політична культура української нації // Розбудова держави. — 1995. — № 10. — С. 26–30.
  • Самотос Н. І. Співає Марія Байко // Вільна Україна. — 1984. — 6 трав.
  • Серов А. Н. Избранные статьи: в 2 т. / А. Н. Серов ; под ред. Г. Н. Хубова. — М. : Госмузиздат, 1957. — Т. 2. — 732 с.
  • Скочиляс М. Співають сестри Байко // Літературна Україна. — 1968. — Березень.
  • Фільц Б. М. Байко Марія // Українська музична енциклопедія. — К., 2006. — Т. 1. — С. 121.
  • Фільц Б. М. Байко — сестри Ніна, Марія, Даниїла // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 100. — ISBN 966-02-2681-0.
  • Фишер Э. Фортепианные сонаты Л. ван Бетховена // Исполнительское искусство зарубежных стран. — М. : Музыка, 1977. — Вып. 8. — С. 164—194.
  • Чижевський Д. Культурно-історичні епохи // Українське слово. — К. : Рось, 1994. — Кн. 3. — 686 с.
  • Шахова Л. Серебряная нить мелодий / Сельская газета. — 1976. — 1 июля.
  • Юрас І. І. Памфіл Юркевич: подробиці біографії // Філософська думка. — 1999. — С. 119—138.
  • Reсital des virtuoses d'Ukraine [без прізвища автора] // Gaр. — 1999. — 29 sep. — Р. 5-05A.
  • Regards sur la culture ukrainienne [без прізвища автора] // D. L. — 1999. — 23 sep.
  • Б. Фільц .Байко Марія Яківна // Українська музична енциклопедія, Т.1 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006 — C. 122