Відкрити головне меню

Орли́не (до 1945 року — Байдар; крим. Baydar) — село в Україні, в Балаклавському районі Севастопольської міськради. Населення становить 1951 осіб. Відстань до Севастополя становить понад 36 км і проходить автошляхом Н19.

село Орлине
COA Orlyne, Sevastopol, Ukraine.svg FLA Orlyne, Sevastopol, Ukraine.svg
Герб Орлиного Прапор Орлиного
Вулиця села Орлине
Вулиця села Орлине
Країна Україна Україна
Область Севастополь
Район/міськрада Севастопольська міська рада, Балаклавський район
Рада/громада Орлинівська сільська рада
Код КОАТУУ 8536390701
Облікова картка Орлине 
Основні дані
Засноване 19 ст.
Населення 1951
Поштовий індекс 99805
Телефонний код +380 692
Географічні дані
Географічні координати 44°26′39″ пн. ш. 33°46′52″ сх. д. / 44.44417° пн. ш. 33.78111° сх. д. / 44.44417; 33.78111Координати: 44°26′39″ пн. ш. 33°46′52″ сх. д. / 44.44417° пн. ш. 33.78111° сх. д. / 44.44417; 33.78111
Середня висота
над рівнем моря
285 м
Водойми річка Байдарка
Відстань до
обласного центру
36,8 км
Відстань до
районного центру
36,8 км
Найближча залізнична станція Севастополь
Відстань до
залізничної станції
36,8 км
Місцева влада
Адреса ради с. Орлине, вул. В. Тюкова, 42
Сільський голова Сендерович Валерій Юрійович
Карта
Орлине. Карта розташування: Україна
Орлине
Орлине

Орлине у Вікісховищі?

Зміст

ГеографіяРедагувати

Біля села протікає річка Байдарка.

Динаміка чисельності населенняРедагувати

  • 1926 — 1570 ос. (1359 кримських татар, 148 росіян, 34 українці, 4 євреї)
  • 1939 — 2021 ос.
  • 1989 — 1716 ос.
  • 2001 — 1951 ос.

НазваРедагувати

Стара назва села, Байдар походить від тюркського *Baider — «чудовий»[1].

Історичні відомостіРедагувати

Поблизу сіл Орлиного, Гончарного, Новобобрівського, Павлівки, Передового, Підгірного, Родниківського, Широкого виявлено залишки 25 археологічних пам'ятників, у тому числі поселення доби палеоліту, мезоліту, неоліту, міді, таврські могильники, середньовічні поселення, могильники VI–VIII ст. Збереглися також залишки середньовічного християнського монастиря (X–XV ст.). Поблизу села Широкого збереглися руїни укріплених сховищ VIII–X та феодального замку XII–XIV століть.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.

Додаткова літератураРедагувати