Байдарка (річка)
річка в Росії
| Байдарка | |
|---|---|
 | |
| 44°24′44″ пн. ш. 33°46′36″ сх. д. / 44.4121° пн. ш. 33.7766° сх. д. | |
| Витік | на північній стороні від перевалу Байдарських воріт |
| • координати | 44°24′48″ пн. ш. 33°46′30″ сх. д. / 44.41333° пн. ш. 33.77500° сх. д. |
| Гирло | Чорної річки |
| • координати | 44°29′19″ пн. ш. 33°47′42″ сх. д. / 44.48861° пн. ш. 33.79500° сх. д. |
| Похил, м/км | 20 м/км |
| Басейн | Чорного моря |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим (до 7.09.2023 — місто Севастополь) |
| Довжина | 14 км |
| Площа басейну: | 62,0 км² |
| Середньорічний стік | 44,2 м³/с |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі  | |
Байда́р (крим. Baydar[1], також Байда́рка[2]) — річка в Україні, на Кримському півострові. Ліва притока Чорної річки (басейн Чорного моря).
Опис
ред.Довжина річки 14 км, похил річки 20 м/км, площа басейну водозбору 62,0 км²[2], найкоротша відстань між витоком і гирлом — 8,51 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,65. Річка формується багатьма струмками та загатами[3].
Розташування
ред.Бере початок на північній стороні від перевалу Байдарських воріт. Спочатку тече переважно на північний захід через Кизилове, проти села Орлине повертає на північний схід. Далі протікає через Байдарський заказник, Озерне і впадає у Чорну річку.
Притоки
ред.- Курюка-Су (права), Курукчу-Чокрак (права), Тарамиш-Озен (ліва). Верхня притока Курюка-Су[4] має довжину приблизно 5,63 км і впадає у річку на західній околиці села Орлине. Нижня притока Тарамиш-Озен довжиною приблизно 4,04 км, тече через село Тилове і впадає у річку нижче правої притоки.
Цікавий факт
ред.- Біля села Орлине річку перетинає автошлях Т 2709.
Література
ред.- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
- Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. — К.: Наукова думка, 1979. — С. 29
Примітки
ред.- ↑ Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXXV, лист 12-1, 1865 год // Байдар // Р. Байдар (рос.). Архів оригіналу за 7 квітня 2013.
- ↑ а б shron1.chtyvo.org.ua/Levchenko_SP/Kataloh_richok_Ukrainy.pdf (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2016. Процитовано 3 вересня 2018.
- ↑ google.com.ua/maps/@44.4413519,33.7565972,13.75z?hl=uk
- ↑ Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXXV, лист 12-1, 1865 год // с. Байдар // Р. Курюка-Су (рос.). Архів оригіналу за 7 квітня 2013.
Джерела
ред.- «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 129. — (№ 2235).