Атіс Кронвальдс (латис. Atis Kronvalds; *15 квітня 1837 — †17 лютого 1875) — латвійський педагог і публіцист.

Атіс Кронвальдс
латис. Atis Kronvalds
Народився15 квітня 1837(1837-04-15)[1][2] або 3 (15) квітня 1837[2]
Bunka Parishd, Латвія
Помер17 лютого 1875(1875-02-17)[1][2] (37 років) або 5 (17) лютого 1875[2] (37 років)
Vecpiebalgad, Цесісський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія
ГромадянствоЛатвія Латвія
Діяльністьмовознавець, письменник
Alma materТартуський університет
Знання мовлатиська

Біографія

ред.

Був учителем в Дерптської учительської семінарії. Його націоналістичні погляди найповніше були викладені в німецькій брошурі: «Nationale Bestrebungen» (1872), в якій він боровся з думкою балтійських німців, що освічений латвієць повинен стати німцем. Кронвальдс бажав, щоб кожна народність зберігала своє власне обличчя. Цінні його спроби розробки латвійської і литовської мов і лексичні матеріали, повідомлені ним єпископу Ульману для «Lettisches Worterbuch» (Рига, 1872). Багато з новостворених ним латвійських і литовських слів використовувалися і пізніше.

Праці

ред.
  • Dzeja jeb poēzija (1869)
  • Vecas valodas jauni vārdi (1869)
  • Tēvuzemes mīlestība (1871)
  • Valodas kopējiem (1872)
  • Nationale Bestrebungen (1872)
  • Tautiskie centieni (1887)
  • Kopoti raksti 2 sēj. (19361937)
  • Izlase Tagadnei (1987)

Джерела

ред.

Примітки

ред.