Артур Юттнер
Артур Юттнер (нім. Arthur Jüttner; 18 серпня 1908, Катовиці, Верхня Сілезія — 1 грудня 2003, Брамштедт, Нижня Саксонія) — німецький офіцер часів Третього Рейху, оберст піхоти (1944) Вермахту. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1945).
Артур Юттнер | |
---|---|
нім. Arthur Jüttner | |
Народження | 18 серпня 1908 Катовиці, Верхня Сілезія |
Смерть | 1 грудня 2003 (95 років) Брамштедт, Нижня Саксонія |
Країна | Веймарська республіка Третій Рейх Німеччина |
Приналежність | Рейхсвер Вермахт Бундесвер |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1926–1945 1956-1960 |
Звання | оберст оберст |
Формування | 8-ма піхотна дивізія 8-ма легка піхотна дивізія 8-ма єгерська дивізія 383-тя піхотна дивізія 62-га фольксгренадерська дивізія |
Командування | III./38-й піхотний батальйон 532-й гренадерський полк 164-й гренадерський полк |
Війни / битви | |
Нагороди |
Біографія
ред.Артур Юттнер народився 18 серпня 1908 у сілезькому місті Катовиці.
Військова кар'єра
13 квітня 1926 року поступив волонтером на військову службу до 3-ї роти 7-го Прусського піхотного полку Рейхсверу. З 1930 року — унтерофіцер, з 1935 — фельдфебель, пізніше отримав звання гауптфельдфебель. Поступив на навчання до військового училища в Мюнхені, яке закінчив 1 квітня 1938 року з присвоєнням військового звання оберлейтенант.
По поверненню до частини став командиром 3-ї роти, в якій почав військову службу 12 років раніше. Згодом отримав звання гауптмана та став командиром 1-ї роти полку. На чолі цієї роти брав участь у Судетській операції та окупації Чехословаччини.
З перших днів Другої світової війни на фронті. Узяв активну участь у Польській та Французькій кампаніях. За сміливість та бойові заслуги удостоєний обох Залізних хрестів.
Наприкінці травня 1941 року з підрозділами 8-ї піхотної дивізії прибув до Східної Пруссії, де група армій «Центр» готувалась до вторгнення до Радянського Союзу.
З 22 червня 1941 року командир піхотної роти гауптман А. Юттер на Східному фронті. У боях у Білорусі за Гродно командир ІІІ. батальйону оберстлейтенант Лінднер був поранений та А. Юттнеру доручили керувати цим батальйоном. Під його проводом піхотний батальйон відзначився у боях за Рудно та Вітебськ. Надалі бився на Смоленському напрямку, в битві за Москву.
14 грудня 1941 року гауптман А. Юттнер нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
З 1 січня 1942 року отримав військове звання майор та став командиром батальйону у 8-ій легкій піхотній дивізії.
З 1942 до зими 1943 року продовжував керувати батальйоном у боях на північному фасі німецько-радянського фронту, брав активну участь у боях за визволення «Дем'янського котла». З квітня до червня 1943 року на курсах підготовки командирів полків на полігоні в Деберіці, по завершенні яких призначений командиром 532-го гренадерського полку 383-ї піхотної дивізії, що тримав оборону на лівому фланзі Курської дуги під Орлом.
1 вересня 1943 року підвищений у званні до оберстлейтенанта, а 1 березня 1944 став оберстом.
23 червня 1944 радянські війська розпочали операцію «Багратіон» і полк оберста А.Юттнера виявився в повному оточенні під Бобруйськом. Протягом 44 діб частина офіцера пробивалась на захід, пройшла із запеклими боями 700 км і, втративши левову частку своїх сил, вийшла до військ Вермахту в району Августова. Вночі в останньому бою з прориву позицій противника, оберст зміг штурмом пробитися лише з трьома офіцерами та вісьмома солдатами, решта або загинула або потрапила у полон.
18 жовтня 1944 року командир полку оберст Юттнер отримав дубове листя до Лицарського хреста.
Восени 1944 року його призначили командиром 164-го гренадерського полку 62-ї фольксгренадерської дивізії. У грудні 1944-січні 1945 року полк бився в Арденнській операції на Західному фронті. Після розгрому військ Вермахту відступали вглиб Німеччини. 1 лютого А.Юттнера призначили тимчасово виконуючим обов'язки командира 62-ї дивізії замість генерал-майора Ф. Кіттеля.
У квітні 1945 року 62-га фольксгренадерська дивізія разом з іншими військами була розгромлена в Рурському котлі, а офіцер потрапив в американський полон.
Після звільнення з табору військовополонених у 1947 році повернувся до мирного життя. У 1956 році вступив до знов створених Збройних сил Західної Німеччини — Бундесверу з поверненням військового звання оберст запасу. Проходив службу на посаді заступника командира 32-ї панцергренадерської дивізії, звільнений у відставку в 1960 році.
Нагороди
ред.- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Залізний хрест
- 2-го класу (2 жовтня 1939)
- 1-го класу (27 жовтня 1939)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (13 серпня 1940)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Дем'янський щит
- Нагрудний знак ближнього бою
- в бронзі (1 жовтня 1941)
- в сріблі (18 жовтня 1944)
- Нагрудний знак «За поранення»
- в чорному (2 листопада 1941)
- в сріблі (18 серпня 1944)
- Німецький хрест в золоті (23 лютого 1943)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- Лицарський хрест (14 грудня 1944)
- Дубове листя (№ 622; 18 жовтня 1944)
- Мечі (№ 141; 5 квітня 1945)
Див. також
ред.Література
ред.- Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
- Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
- Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
- Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.
Посилання
ред.- Jüttner, Arthur. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 липня 2016. (нім.)
- Jüttner, Arthur [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] — нагороди оберста Юттнера (англ.)
- Oberst Arthur Jüttner [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
- Arthur Jüttner [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.](нім.)