Відкрити головне меню

Арсе́ній Моги́лянський (в миру Олексій Васильович Могилянський) (17 квітня 1704, Решетилівка, Полтавський полк, Гетьманщина (нині — Полтавська область) — 8 червня 1770, Київ) — релігійний діяч, митрополит Київський, Галицький і всієї Малої Росії (17571770). Брат Єпіфанія (Могилянського).

Арсеній (Могилянський)
Arseniy Mogyliansky.jpg
Митрополит Арсеній (Могилянський)
22 жовтня 1757 — 8 червня 1770-й Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі
1757 — 1770
Церква: Українська Православна Церква
Попередник: Тимофій (Щербацький)
Наступник: Гавриїл (Кременецький)
 
Народження: 17 квітня 1704(1704-04-17)
Решетилівка, Полтавський полк, Гетьманщина
Смерть: 8 червня 1770(1770-06-08) (66 років)
Київ
Похований: крипта Софійського собору
Єп. хіротонія: грудень 1738
Арсеній у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився в козацькій родині у містечку Решетилівка. По материнській лінії походив із відомого роду Могил. Батько, дід і прадід кожний у свій час успадковували парафію решетилівської церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Арсеній до 17-літнього віку виховувався вдома. Потім навчався у Київській духовній академії (1721–1727) і Харківському колегіумі (1727–1735).

1738—1741 роках вчителював у Харківському колеґіумі, а згодом — в Устюзькій семінарії (Комі) та Тверській семінарії (Московія), звідки 1741 року переведений учителем до Московської слов'яно-греко-латинської академії. 1742 року прийняв чернечий постриг у Московському Заіконноспаському монастирі. 1743 року викликаний до Санкт-Петербурга та призначений придворним проповідником імператриці Єлизавети Петрівни. Тут досяг величезного успіху. За свій талант одержав царську винагороду: діамантову панагію й діамантовий хрест з рубінами. У січні 1744 року висвячений на архімандрита Троїце-Сергієвої лаври. 25 червня 1744 року хіротонісаний на архієпископа Переяславля-Залєського, водночас залишений настоятелем лаври та призначений членом Святішого Синоду РПЦ.

У 1744 році, під час поїздки імператриці Єлизавети Петрівни в Україну, Арсеній відвідав рідну Решетилівку. Під час перебування на батьківщині, він дізнався, що пожежею було знищено решетилівську церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Протягом 1746-1749 років коштом архімандрита Арсенія на місці знищеної вогнем дерев’яної споруджено муровану церкву (зруйнована у 1920-их роках). 1749 року храмоздатель подарував церкві срібний позолочений хрест. У пізніші часи на правому фасаді у ніші було вміщено невелике мармурове погруддя власника Решетилівки, дійсного таємного радника та члена Державної Думи Російської імперії В. С. Попова, а також малярський портрет та образ Божої Матері. 1754 року поруч з церквою споруджено чотириярусну дзвіницю.

1752 року отримав в управління Новгород-Сіверський Спасо-Преображенський монастир. 22 жовтня 1757 року висвячений на митрополита Київського, Галицького та всієї Малої Росії. 1763 року власним коштом спорудив мурований корпус для бідних студентів.

9 червня 1758 року прибув до Києва. Активно захищав права Київської митрополії та інтереси Київської академії, передав останній частину своєї бібліотеки. Брав участь в укладанні «Пунктів о вигодностях Малоросійського духовенства» (1767), в яких містилася вимога відновлення автономних прав Української Церкви.

Помер у Києві та похований у крипті Київського Софійського собору.

СпадокРедагувати

Арсеній був близько знайомий з Григорієм Сковородою, розсилав у церкви його духовні наспіви; підтримував зв’язки з художником Григорієм Левицьким-Носом, замовляв у нього ікони та гравюри для київських храмів. Сам Арсеній теж був творчою людиною. За своє митрополиче правління видав і розіслав підвідомчому духовенству понад 650 указів, зокрема, про взаємостосунки між духовною і світською владою, про збір пожертвувань на боротьбу з інфекційними хворобами, про недопущення вінчання малолітніх з дорослими, про відповідальність за правопорушення церковнослужителів, про непорушність і святість могил та поховань. Склав «Акафіст і службу св. Димитрію Ростовському». Деякі проповіді Арсенія були надруковані.

ДжерелаРедагувати

Попередник: Митрополит Київський, Галицький та всієї Малої Росії
17571770
Наступник:
Тимофій (Щербацький) Гавриїл (Кременецький)