Слов'яно-греко-латинська академія

Слов'я́но-Гре́ко-Лати́нська Акаде́мія, Спаські школи — перший у Росії вищий навчальний заклад. Академію заснували 1687 року при Заіконоспаському монастирі в Москві — з ініціативи видатного педагога, просвітника й поета, випускника Києво-Могилянської академії Симеона Полоцького. До її складу увійшли «Елліно-грецькі схоли», відкриті в 1685 році при типографській школі в Богоявленському монастирі.

Слов'яно-греко-латинська академія
55°45′22″ пн. ш. 37°37′22″ сх. д. / 55.75627000002777578° пн. ш. 37.62305000002777433° сх. д. / 55.75627000002777578; 37.62305000002777433Координати: 55°45′22″ пн. ш. 37°37′22″ сх. д. / 55.75627000002777578° пн. ш. 37.62305000002777433° сх. д. / 55.75627000002777578; 37.62305000002777433
Тип академічна установа[d]
Країна  Російська імперія і  Росія
Розташування Москва
Засновано 1687
Закрито 1814
Засновник Симеон Полоцький
Випускники Категорія:Випускники Слов'яно-греко-латинської академії
Штаб-квартира Москва
Мапа

Реорганізацію школи у вищий навчальний заклад нового типу, за зразком Києво-Могилянської академії, здійснив вихованець Київського колегіуму, митрополит Рязанський і Муромський Стефан (Яворський), який став першим протектором академії. По суті, московська слов'яно-греко-латинська академія була колонією Київської академії: з 1701 до 1762 року з Києва до Московської академії прибуло 95 викладачів і студентів.

За цей час з 21 ректора академії — 18 київські вчені, відповідно до 25 префектів — 23 вихованці Київської академії. Серед них такі відомі вчені та церковні діячі, як Феофан (Прокопович), Гавриїл (Бужинський), Гедеон (Вишневський), Феофілакт (Лопатинський), Платон (Малиновський). Академія багато важила у становленні вищої освіти в Російській імперії. У ній навчалися відомі поети та вчені В. Тредіаковський, М. Ломоносов, А. Кантемір, Ф. Волков та інші. 1814 року реорганізована у вищий духовний навчальний заклад.

Ректори

ред.

Більшість ректорів у 18 столітті — українці. Серед них

Викладачі

ред.

Випускники

ред.

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.