Костянтин Борковський

Борковський (чернече ім'я Костянтин; *1725, м. н. невід. — 6 липня 1773, м. см. невід.) — український церковний викладач, ректор Казанської й Нижньогородської семінарій, ігумен. Місіонер у країнах колишнього Казанського ханства. Випускник Києво-Могилянської академії.

Костянтин Борковський
Народився 1725
Помер 6 липня 1773(1773-07-06)
Діяльність місіонер
Alma mater Московська духовна академія
Заклад Слов'яно-греко-латинська академія
Конфесія православ'я

БіографіяРедагувати

Закінчив Києво-Могилянську академію на початку 1750-х.

З 1753 — професор піїтики, риторики й проповідник Московської слов'яно-греко-латинської академії.

1759 за станом здоров'я звільнений і призначений ігуменом Московського Данилового монастиря, потім настоятелем Желєзноборовського Предтеченського монастиря Костромської єпархії.

6 липня 1767 переміщений на постійну посаду до Казанського Спасо-Преображенського монастиря і призначений ректором та професором богослов'я Казанської семінарії.

1 червня 1772 переведений в Нижньогорський Печерський монастир, і з цього ж року член Нижньогорської консисторії, ректор і проповідник Нижньогорської семінарії.

З творів Борковського відоме «Слово торжественное о всерадостнейшем и вожделеннейшем на самодержавный Всероссийский престол вступлении… имп. Екатерины Вторая» (М., 1762).

Серед рукописів Московської слов'яно-греко-латинської академії зберігся його твір «О вечности».

ЛітератураРедагувати

Филарет (Гумилевский). Обзор… литературы, кн. 2,- СПб/, 1884;

Описание документов и дел,. "Синода, т. 39 (1759) [№ 107], СПб, 1910, РБС, т. Кнаппе—Кюхельбекер. М, 1995.