Відкрити головне меню

Ара́півка — село в Україні, у Троїцькому районі Луганської області. Населення становить 485 осіб. Орган місцевого самоврядування — Арапівська сільська рада.

село Арапівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Троїцький
Рада/громада Арапівська сільська рада
Код КОАТУУ 4425480501
Облікова картка Арапівка 
Основні дані
Засноване 1765
Населення 485
Площа 52,6 км²
Густота населення 9,22 осіб/км²
Поштовий індекс 92136
Телефонний код +380 6456
Географічні дані
Географічні координати 49°44′05″ пн. ш. 38°02′29″ сх. д. / 49.73472° пн. ш. 38.04139° сх. д. / 49.73472; 38.04139Координати: 49°44′05″ пн. ш. 38°02′29″ сх. д. / 49.73472° пн. ш. 38.04139° сх. д. / 49.73472; 38.04139
Середня висота
над рівнем моря
134 м
Відстань до
районного центру
37 км
Найближча залізнична станція Кислівка
Відстань до
залізничної станції
22 км
Місцева влада
Адреса ради 92136, с. Арапівка, вул. Дружби, 1; тел. 93-4-01
Карта
Арапівка. Карта розташування: Україна
Арапівка
Арапівка
Арапівка. Карта розташування: Луганська область
Арапівка
Арапівка

Розташоване за 37 км від районного центру та 22 км залізничної станції Кислівка Донецької залізниці гілки Дебальцеве — Куп'янськ.

На 01.01.2011 року налічується 156 дворів з населенням 384 чоловіка. Сільські раді об'єднує села Кошелівка, Арапівка, Бараничеве.

Історичні відомостіРедагувати

Перші згадки про село датовані 1765 роком.

Виникла слобода Арапівка (Арабівка) Воронізької губернії. Перші поселенці вибрали місцевість за велику кількість джерел. З них бере початок річка Дуванка. Її назва походить від татарського «дуван», що означає «ділити, розділ» За версією істориків — в часи «Золотої Орди» татари ділили полонених та здобич, пізніше здобич «дуванили» запорозькі козаки).

Крім того, у поміщика Клепацького був бурякоцукровий завод, який давав продукцію на 7000 рублів сріблом[джерело?].

За даними на 1864 рік у власницькій слободі Арапівка (Арабівка) Куп'янського повіту Харківської губернії мешкало 249 осіб (126 чоловічої статі та 123 — жіночої), налічувалось 24 дворових господарства, існували православна церква та винокурний завод, відбувались 4 щорічних ярмарки[1].

Станом на 1885 рік у колишній державній слободі Покровської волості мешкало 333 особи, налічувалось 48 дворових господарств, існували православна церква та школа[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5144 осіб (2550 чоловічої статі та 2594 — жіночої), з яких 5016 — православної віри[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 32 людей[4].

ТакожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 410)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-251)
  4. Мартиролог. Луганська, ст. 643