Дуванка (річка)

річка в Україні

Дуванка — річка в Україні, права притока річки Красна. Басейн Сіверського Дінця. Довжина 27 км. Площа водозбірного басейну 273 км². Похил 1,2 м/км. Долина глибока, асиметрична. Річище помірно звивисте. Використовується на зрошення та сільськогосподарські потреби. Збудовані водосховища.

Дуванка
49°49′54″ пн. ш. 38°01′21″ сх. д. / 49.83190000002777253° пн. ш. 38.02250000002777597° сх. д. / 49.83190000002777253; 38.02250000002777597
Витік с. Арапівка
• координати 49°49′54″ пн. ш. 38°01′21″ сх. д. / 49.83190000002777253° пн. ш. 38.02250000002777597° сх. д. / 49.83190000002777253; 38.02250000002777597
Гирло Красна в смт Нижня Дуванка
• координати 49°34′32″ пн. ш. 38°09′37″ сх. д. / 49.57580000002777609° пн. ш. 38.16030000002777456° сх. д. / 49.57580000002777609; 38.16030000002777456
Басейн басейн Дону
Країни:  Україна[1]
Прирічкові країни: Україна Україна
Луганська область
Регіон Луганська область[1]
Довжина 27 км
Площа басейну: 273 км²
Притоки: Балка Приватна (ліва)
Мапа

Бере початок біля с. Арапівка. Тече по території Сватівського району Луганської області.

Притоки ред.

Назва ред.

За родинною легендою поміщиків Тихоцьких та Кашинцевих викладеною у п'ятому томі «Історико-статистичний опис Харківської єпархії» Філаретом (Гумілевським Д. Г.), виданої у 1858 році, річка отримала свою назву від татар, які повертаючись з набігів біля цієї річки займалися розподілом награбованого. Назва річки перекладалася з татарської як «розподіл» («дуванить»- ділити)[2]. Від самої річки отримали назву села, що знаходяться на її берегах: Верхня Дуванка та Нижня Дуванка.

До речі письменник Лєсков М. С. (1831-1895) у 10-й главі оповідання «Грабіж» (1887) використовує слово «дуван дуванити» саме в значенні «розподіляти награбоване»[3].

 
- Ні, братці, гусак свині не товариш: ви собі свій дуван дуваньте, а Єфросина не чіпайте.
Оригінальний текст (рос.)
- Нет, братцы, гусь свинье не товарищ: вы себе свой дуван дуваньте, а Ефросина не трогайте.
 

Примітки ред.

  1. а б GEOnet Names Server — 2018.
  2. Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описаніе Харьковской епархіи. — Х. : Университетская типографія, 1858. — Т. 5. — С. 235 - 236 -462с. (рос. дореф.)
  3. Лесков Н. С. Очарованный странник: Повести и рассказы/Сост. Б.Я. Бухштаб. — Тула : Приок. кн. изд-во, 1981. — С. 305, 364 – 366с. — (Отчий край)(рос.)

Джерела ред.