Антоніо да Корреджо (власне Антоніо Аллегрі да Корреджо; (італ. Antonio Allegri da Correggio або просто Correggio); близько 1489 року, Корреджо, Емілія — близько 5 березня 1534 року, там само) — італійський живописець періоду Високого Відродження.

Антоніо да Корреджо
Correggio
Антоніо да Корреджо
При народженні Антоніо Аллегрі
Народження 30 серпня 1489 або 1489[1]
Корреджо, Провінція Реджо-Емілія, Емілія-Романья[2][3][…]
Смерть 4 березня 1534 або 5 березня 1534[5][4][1]
  Корреджо, Провінція Реджо-Емілія, Емілія-Романья[4][1]
Національність Італія Італія італієць
Країна Signoria di Correggiod[6]
Жанр історичний живопис[1], алегорія[d][1], пейзаж[1], ню[1], портретний живописd[1] і релігійний живописd[1]
Діяльність художник, рисувальник, fresco painter
Напрямок Відродження[3]
Покровитель Вероніка Гамбара
Вчитель Francesco Bianchid і Antonio Begarellid
Твори Юпітер та Іо (Корреджо), Assumption of the Virgind і Ganymede Abducted by the Eagled
Діти Pomponio Allegrid[7]
Роботи в колекції Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен, Національна галерея, Ватиканська пінакотека, Галерея Уффіці, Museo diocesano Francesco Gonzagad, Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо, Museo Civico Il Correggiod, Національні галереї Шотландіїd, Національна галерея Ірландії, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Музей історії мистецтв, Галерея Борґезе, Державні художні зібрання Дрездена, Ермітаж, Епслі-хаус, Брера, Національна галерея, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Музей Каподімонте, Берлінська картинна галерея, Музей мистецтв Філадельфії, Galleria Estensed, Музей образотворчих мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Пінакотека замку Сфорца, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Musée des Beaux-Arts d'Orléansd, Мистецький музей Лоу, Malaspina Picture Galleryd, Державний музей мистецтв, Баварські державні колекції картинd, Смітсонівський музей американського мистецтва[8], Стара пінакотека, Дрезденська картинна галерея, Ліонський музей красних мистецтв, Музей Фабра, The Hepworth Wakefieldd, Holburne Museumd, Музей Вікторії та Альберта, Ашмолеан музей, Brighton Museum & Art Galleryd, Abbot Hall Art Galleryd, Хантеріанський музей та картинна галереяd, Королівська академія мистецтв, Niedersächsisches Landesmuseum für Kunst und Kulturgeschichted, Glynn Vivian Art Galleryd, Southampton City Art Galleryd, Інститут сучасного мистецтва (Мідлсбро) і The New Art Gallery Walsalld

CMNS: Корреджо у Вікісховищі

Біографія і творчість ред.

Працював у Пармі та Корреджо (звідки й отримав своє прізвисько), користувався заступництвом графині Корреджо поетеси Вероніки Гамбара, яка рекомендувала його мантуанському герцогові.

Зазнав впливу Андреа Мантеньї, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Доссо Доссі. Сповнені м'якої грації й інтимної чарівності, твори Корреджо відображають поступову втрату героїчних ренесансних ідеалів, творення нових художніх форм і принципів. Для монументального живопису Корреджо характерна грайлива легкість і декоративна витонченість (розписи в монастирі Сан-Паоло в Пармі, між 1517 та 1520 роками). З часом він вдається до пошуків динамічної експресії: у розписах церкви Сан-Джованні Еванджеліста (1520-1523) та Пармського собору (1526–1530), де складні ракурси й спрямована вгору вихроподібна композиція провіщають просторові ефекти епохи бароко.

 
«Юпітер та Іо», бл. 1531, Музей історії мистецтв, Відень

Станкові композиції Корреджо, перейняті святковим світським духом, відрізняються м'якістю інтимних образів, ефектністю вишуканих поз і рухів, динамічною асиметрією композиції, світлим, ошатним, примхливо-мінливим колоритом («Мадонна зі святим Франциском», 1514-1515, «Мадонна зі святим Георгієм», 1530-1532 рр.., — обидві в Картинній галереї, Дрездена; «Заручини святої Катерини», Лувр, Париж). З метою посилення емоційного звучання образів, Корреджо іноді вдається до ефектів контрастного нічного освітлення («Поклоніння пастухів», або «Ніч», близько 1530, Дрезденська картинна галерея).

Твори Корреджо на міфологічні теми («Даная», близько 1526, Галерея Боргезе, Рим; «Викрадення Ганімеда», близько 1530, Художньо-історичний музей , Відень) відзначені витонченим гедонізмом і еротикою, гнучкістю композиційних рішень.

Галерея ред.

Література ред.

  • Bodmer М., Correggio und die Malerei der Emilia, W., 1942.
  • Bianconi P., Tutta la pittura del Correggio, Mil., 1953.
  • L'opera completa del Correggio, Mil., 1970.

Примітки ред.

Посилання ред.