Антоній Годинка
Антоній (Антон, Антал) Годинка (псевдоніми: Сокирницький Сірохман, Сокирницький Сиротюк; 12 січня 1864, Ладомирів, Австро-Угорщина — 15 липня 1946, Будапешт, Угорщина) — історик, філолог, фольклорист, публіцист і педагог мадяронського спрямування. Член-кореспондент (1910), дійсний член (1933) Угорської академії наук.
| Антоній Годинка | |
|---|---|
 | |
| Псевдо |
Антон Годинка Антал Годинка |
| Народився |
12 січня 1864[3] Ладомирова, Свидник, Пряшівський край, Словаччина |
| Помер |
15 липня 1946[1][2] (82 роки) Будапешт, Друга Угорська республіка |
| Країна |
.svg){kind=small} Угорщина |
| Діяльність | історик, архівіст |
| Alma mater | Унгварська королівська католицька головна гімназіяd (1882) |
| Членство | Угорська академія наук |
![[3]](#cite_note-%5Bhttps://scontent-prg1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/419189248_7148479288550368_1954220405714973855_n.jpg?_nc_cat=103&ccb=1-7&_nc_sid=524774&_nc_ohc=Ad4o33H53H0AX8RmqBD&_nc_ht=scontent-prg1-1.xx&cb_e2o_trans=q&oh=00_AfBfznxbcWoOK0LBqnObMyiOcwbNPp0FwVZha5rfEtVu7w&oe=65A83BD6_https://scontent-prg1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/419189248_7148479288550368_1954220405714973855_n.jpg?_nc_cat=103&ccb=1-7&_nc_sid=524774&_nc_ohc=Ad4o33H53H0AX8RmqBD&_nc_ht=scontent-prg1-1.xx&cb_e2o_trans=q&oh=00_AfBfznxbcWoOK0LBqnObMyiOcwbNPp0FwVZha5rfEtVu7w&oe=65A83BD6%5D<span_class=%22wef_low_priority_links%22></span><div_style=%22display:none%22></div>-3){kind=link}
Життєпис ред.
Народився в селі Ладомирів (нині Словаччина) в сім'ї греко-католицького священика. Закінчив школу в селі Сокирниця (нині Хустського району Закарпатської області). Вчився в гімназіях міст Мараморош-Сігет (нині Румунія) й Ужгород, Мукачівській духовній семінарії, від 1882 року — у Центральній теологічній семінарії у Будапешті (Угорщина). Від 1888 року — працівник бібліотеки Угорського національного музею, від 1889 року — стипендіат Австрійського історіографічного інституту у Відні, де став учнем відомого славіста Ватрослава Ягича. 1891 року захистив докторську дисертацію «Джерела сербської історії та її перший період».
У 1892–1906 роках — науковець Імператорської і королівської конфесійної бібліотеки у Відні, де займався дослідженнями з палеографії, історії південних слов'ян (сербів і хорватів), виданням архівних джерел.
1905 року отримав звання приват-доцента філософського факультету Будапештського університету за дослідження «Угорсько-слов'янські контакти до 1526 року». Від 1906 року — професор Академії права та університету в Братиславі (нині столиця Словаччини), від 1923 року — завідувач кафедри загальної історії, декан філософського факультету, від 1932 року — ректор Печського університету (Угорщина). Від 1935 року — на пенсії.
У 1941–1943 роках — перший голова «Подкарпатського общества наук» в Ужгороді. Досліджував питання загальної історії, історії Угорщини, Закарпаття і церкви, угорсько-слов'янських зв'язків.
Помер у Будапешті.
Праці ред.
Серед значної кількості історичних творів (переважно угорською мовою), більшість з яких зберігається у відділі рукописів бібліотеки Угорської академії наук, найважливішими є:
- «Історія Мукачівської греко-католицької єпархії» (Будапешт, 1909)
- «Архіви Мукачівської греко-католицької єпархії, т. 1: 1458–1715» (Ужгород, 1911)
- «Частини руських літописів, пов'язані з угорцями» (Будапешт, 1916)
- «Додатки до історії Ужгородського замку і міста Ужгорода» (Ужгород, 1917)
- «Русинсько-мадярський словарь глаголов» (7500 слів; Ужгород, 1922)
- «Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ русинувъ» (Ужгород; Оксфорд, обидва 1922; Будапешт, 1923; Париж, 1924)
- «Князь Ференц Ракоці II і найвірніший народ» (Печ, 1937) та ін.
Укладенням і виданням наукової спадщини Годинки займався професор І. Удварі (місто Ніредьгаза, Угорщина).
Сучасні видання ред.
- Пісні наших предків: Сто наших співанок. Будапешт–Ужгород, 1993.
- Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ русинувъ. Написау еденъ сокырницькый сирохманъ. Ніредьгаза, 2000.
Література ред.
- Степан Віднянський. Антоній Годинка // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Загальна бібліографія Подкарпаття. — Ужгород, 1944.
- Мишанич О. Від підкарпатських русинів до закарпатських українців. — Ужгород, 1991.
- Наукові дослідження на честь Антонія Годинки. — Ніредьгаза, 1993.
- Удварі І. Антоній Годинка — дослідник історії русинів. — Ніредьгаза, 1992.
- Удварі І. Традиції О. В. Духновича в діяльності А. Годинки. // В кн.: О. В. Духнович і слов'янський світ. — Ужгород, 1993.
- Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). — Ужгород, 1994.
- Хланта I. Літературне Закарпаття у XX ст.: Біобібліографічний покажчик. — Ужгород, 1995.
- Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку XX ст.). — Ужгород, 1997.
Посилання ред.
- Годинка Антоній // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.103-104
Примітки ред.
- ↑ а б http://mek.oszk.hu/00300/00355/html/ABC05727/06371.htm
- ↑ а б Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ https://scontent-prg1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/419189248_7148479288550368_1954220405714973855_n.jpg?_nc_cat=103&ccb=1-7&_nc_sid=524774&_nc_ohc=Ad4o33H53H0AX8RmqBD&_nc_ht=scontent-prg1-1.xx&cb_e2o_trans=q&oh=00_AfBfznxbcWoOK0LBqnObMyiOcwbNPp0FwVZha5rfEtVu7w&oe=65A83BD6
