Антанас Смятона

(Перенаправлено з Антанас Сметона)

Антанас Смятона (лит. Antanas Smetona; 10 серпня 1874, Ужуленіс, Ковенська губернія, Російська імперія — 9 січня 1944, Клівленд, Огайо, США) — литовський державний діяч, перший і четвертий президент Литви (1919-1920, 1926-1940).

Антанас Смятона
лит. Antanas Smetona
лит. Antanas Smetona
Антанас Смятона лит. Antanas Smetona
Flag of the President of Lithuania.svg 1-й Президент Литовської Республики
4 квітня 1919 — 19 червня 1920
Наступник Алєксандрас Стульґінкіс
Flag of the President of Lithuania.svg 4-й Президент Литовської Республики
19 грудня 1926 — 15 червня 1940
Попередник Казис Ґрінюс
Наступник Йонас Стауґайтіс
Народився 10 серпня 1874(1874-08-10)
Ужуленісd, Укмергський район, Вільнюський повіт, Литва
Помер 9 січня 1944(1944-01-09) (69 років)
Клівленд, Огайо, США[1]
Похований Огайо
Відомий як політик, письменник, педагог, адвокат, журналіст
Місце роботи Вільнюський університет і Університет Вітовта Великого
Країна Російська імперія і Литва
Освіта Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Санкт-Петербурзький державний університет і Academia Petrina
Політична партія Партія національного прогресу
У шлюбі з Софія Ходакаускайте
Нагороди
Підпис SigAntanasSmetona.svg
Пам'ятник Антанасу Смятоні у Каунасі
Sennecke - Antanas Smetona, 1929.jpg
Президія Ради Литви (1918): Антанас Смятона, Юстінас Стаугайтіс (сидять), Йокубас Шярнас, Юргіс Шауліс
Профіль Смятони на ювілейній монеті 10 літів (1938)

ЖиттєписРедагувати

Народився 10 серпня 1874 у селі Ужуленіс (Вількомірський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія). Початкову школу закінчив у Тавенаї, брав приватні уроки у Вількомирі (нині Укмерге) і Лібаві, у 1893 закінчив прогімназію в Паланзі і вступив до гімназії в Мітаві (нині Єлґава), брав участь у таємній учнівській патріотичній організації. Був виключений за протест проти обов'язкової участі в православних богослужіннях. Закінчив гімназію в Санкт-Петербурзі (1897) і вступив до Петербурзького університету на юридичний факультет, двічі виключався з нього, але закінчив у 1902. Працював у Вільно в Земельному банку.

Був редактором заснованої разом з Юозасом Тумасом газети «Viltis» («укр. Надія»), журналу «Vairas» («укр. Кермо»), співпрацював у газеті «Vilniaus žinios»(«укр. Віленські вісті»), деякий час був фактичним редактором щотижневої газети «Lietuvos ūkininkas» («укр. Литовський господар»).

Під час Першої світової війни був першим віце-головою, а потім — і головою Центрального комітету литовського товариства допомоги постраждалим від війни.

У 1923-1927 викладав у Литовському університеті в Каунасі етику, давню філософію, стилістику литовської мови. З 1926 доцент. У 1932 здобув ступінь почесного доктора філософії Університету Вітовта Великого.

Політична діяльністьРедагувати

У 19221927 був членом Литовської демократичної партії (лит. Lietuvių demokratų partija). Брав участь у з'їзді литовців у Вільно 45 грудня 1905 («Великий Вільнюський сейм»), на якому було висунуто вимогу автономії Литви. На Литовської конференції 18—22 вересня 1917 у Вільні був обраний до Литовської Тариби (лит. Lietuvos Taryba, Рада Литви) і став її головою (19171919). 16 лютого 1918 Рада проголосила незалежність Литви.

З 4 квітня 1919 до 19 квітня 1920 був першим президентом Литви.

У 19201924 був керівником Партії національного прогресу (лит. Tautos Pažangos Partija). До 1924 брав участь у діяльності патріотичної воєнізованої організації Союзу стрільців Литви (лит. Lietuvos šaulių sąjunga). У 1924 став одним з організаторів Союзу литовських націоналістів, а пізніше (у 19251926) — його головою.

Військовий переворот у Литві 1926Редагувати

Антанас Смятона є одним з керівників та організаторів військового державного перевороту 17 грудня 1926, під час якого була усунена влада лівоцентристської коаліції. У день перевороту був обраний президентом Литви; пізніше переобирався в 1931 і 1938, очоливши авторитарний режим.

ЕміграціяРедагувати

Напередодні окупації Радянським Союзом Литви у 1940 році Антанас Смятона передав свої повноваження Антанасу Мяркісу і переїхав до Третього Райху, а потім до Швейцарії. Свої останні роки провів у США, де 9 січня 1944 загинув під час пожежі (Клівленд, Огайо).

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • A. Smetona. Rinktiniai raštai («укр. Вибрані твори»). Kaunas: Menta, 1990 (лит.)
  • A. Banevičius. 111 Lietuvos valstybės 1918–1940 m. politikos veikėjų: Encikloped. žinynas. Vilnius: Knygų prekybos valst. firma «Knyga», 1991 (лит.)
  • A. Eidintas. Antanas Smetona: polit. biografijos bruožai. Vilnius: Mintis, 1990 (лит.)
  • Liudas Truska, Algimantas Lileikis, Gediminas Ilgunas, Rimgaudas Gelezevicius. Lietuvos prezidentai. Vilnius, 1995 (лит.)
  • L. Truska. Antanas Smetona ir jo laikai. Vilnius: Valstybinis leidybos centras, 1996 (лит.)

ПосиланняРедагувати