Антанас Мяркіс

литовський політик

Анта́нас Мяркі́с (лит. Antanas Merkys; 1 лютого 1887 — 5 березня 1955) — литовський військовий і державний діяч, міністр оборони Литви, голова уряду Литви, виконувач обов'язків президента Литви (1940). Випускник Київського університету (1916), професійний юрист.

Антанас Мяркіс
лит. Antanas Merkys
Antanas Merkys.jpg
Прапор
в. о. президента Литви
Прапор
15 червня 1940 — 17 червня 1940
Попередник: Антанас Смятона
Наступник: Юстас Палецкіс
Прапор
Прем'єр-міністр Литви
21 листопада 1939 — 17 червня 1940
Попередник: Йонас Чярнюс
Наступник: Юстас Палецкіс
 
Народження: 1 (13) лютого 1887
Скапішкіс, Купишкіський район, Литва
Смерть: 5 березня 1955(1955-03-05)[1] (68 років)
Владимирська область, РРФСР, СРСР
Поховання:
Країна: Литва
Освіта: Q4061414?, Тартуський університет (1910-ті) і Юридичний факультет Київського університету Святого Володимира (1916)
Партія: Спілка литовських народовців
Нагороди:
Knight of the Order of the Cross of Vytis

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Жертва сталінського окупаційного терору.

ЖиттєписРедагувати

Народився у родині незаможних селян. У юності навчався в російській Олександрійській гімназії Риги (Латвія), потім на юридичному факультеті Тартуського університету.

У 1916 заочно закінчив юридичний факультет Київського університету.

Кар'єраРедагувати

Під час Першої світової війни він служив у російській царській армії на Румунському фронті, де познайомився з українською національною справою, був свідком українізації військових частин російської армії. Після здобуття незалежності Литви 1918 став біля витоків армії новоствореної держави, був комендантом залізничних вузлів великих міст Литви. З березня по серпень 1919 обіймав посаду міністра оборони Литви.

У 1922 перервав військову кар'єру і став професійним політиком. Належав до числа наближених людей до президента Смятони.

Після перевороту 17 грудня 1926 президент Антанас Смятона знову призначив його міністром оборони, а в 1927 він став комісаром уряду міста Клайпеда — найскладнішої у політичному сенсі території Литви.

У 1932 відсторонений від посади через конфлікт з місцевою німецькою громадою, тому знову заробляв собі на життя як адвокат.

У 1933 призначений міським головою столиці Литви — Каунаса, користувалися великою популярністю у литовців.

У 1936 став депутатом 4-го Сейму, балотувався на посаду на спікера парламенту, але поступився Константінасу Шакенісу.

У жовтні 1939 призначений представником уряду Литви у Вільнюсі, щойно анексованим у Польщі.

17 листопада 1939 президент Антанас Смятона призначив його прем'єр-міністром — цю посаду він обіймав до початку радянської окупації в червні 1940.

У час радянської окупаціїРедагувати

16 червня 1940, після еміграції останнього довоєнного президента Литви Смятони до Німеччини, зайняв на кілька днів пост голови держави. Тоді ж прийняв сталінський ультиматум і призначив на посаду прем'єр-міністра агента московських спецслужб Юстаса Паляцкіса. Незважаючи на покірне ставлення до всіх примх радянського окупаційного режиму, швидко потрапив у немилість. Відчуваючи фізичну загрозу з боку комуністів намагався таємно емігрувати до Швеції, але 17 липня 1940 заарештований в аеропорту Риги та разом із сім'єю депортований до Саратова. Там слідчі НКВС призначили Президенту Литви покарання у таборах ГУЛАГу СРСР — на 25 років.

СмертьРедагувати

Проте в 1954, після смерті Сталіна, Мяркіс був помилуваний та звільнений з ГУЛАГу, але йому було заборонено повертатися до Литви. До кінця свого життя Мяркіс мешкав біля Володимира-на-Клязьмі, де і помер у спецлікарні в 1955. Місце поховання невідоме.

Після 1991 у Литві зробили символічну могилу Антанаса Мяркіса — на цвинтарі у місті Каунас.

Мяркіс та УкраїнаРедагувати

Підтримував політику президента Смятони на співпрацю з Організацією Українських Націоналістів (ОУН), лідеру яких — Євгену Коновальцю — було видано паспорт громадянина Литви.

ПриміткиРедагувати