Андре Дерен
Андре Дерен (фр. André Derain; 10 червня 1880, Шато-сюр-Сен — 8 вересня 1954, Гарш, обидва неподалік Версаля) — французький живописець, графік, театральний декоратор, скульптор, кераміст; яскравий представник фовізму.
Біографія ред.
Андре народився 10 червня 1880 в Шато-сюр-Сен, що неподалік Версаля.
У 1898–1900 роках навчався живопису в Академії Жюліана в Ежена Кар'єра. Становлення митця відбулося під впливом художників, з якими він заприятелював під час навчання, — Морісом де Вламінком і Анрі Матіссом. Вже 1900 року Дерен створює свої перші пейзажі.
Після тривалої військової служби (1901–1904) Дерен не пориває зі своїми колегами-французькими митцями і навіть закінчує навчання в Академії. Так, Дерен разом з Матіссом працюють на літніх вакаціях 1905 року в середземноморському селищі Колюр (Collioure). Са́ме на паризькому осінньому салоні ц.р. Дерен уперше виставив свої роботи, які були тепло сприйняті критикою.
У березні 1906 року відомий мистецтвознавець і артдилер Амброїз Воллар (Ambroise Vollard) виряджає Дерена до Лондона для створення полотен з міської натури. Саме в Лондоні Дерен створив свої найвідоміші пейзажі (бл. 30) з видами Гайд-парку, набережної Темзи, лондонських соборів і споруд. Ці митецькі творіння, виконані у новому стилі фовізма, просякнуті прагненням передати напруженість і радість життя, різнобарв'я природи; завдяки ефекту яскравих великих плям і кольоровому контрасту досягається посилений у чимало разів декоративізм.
У 1907 інший відомий мистецтвознавець і артдилер Даніель-Генрі Канвайлер (Daniel-Henry Kahnweiler), викупивши в Дерена повністю всю студію, на довго забезпечив митцю фінансову стабільність і уможливив його творчий пошук.
Якраз приблизно 1908 року, не в останню чергу, під впливом Поля Сезанна і раннього кубізму змінюється стиль Дерена — його картинам стають притаманні раціоналістична чіткість композицій, геометричне спрощення і вагомість форм. Стриманий колорит картин цього періоду майже цілком ґрунтується на зеленкавих, бурих і свинцово-сірих відтінках.
У 1910-і рр. у творчості художника з'являється похмурість і застиглість образів, теми журливої одноманітності провінційних буднів, а починаючи з 1920-х рр. Дерен звертається до суворого класичного малюнка, часто використовуючи своєрідну стилізацію творчості своїх попередників, тим не менше, зберігши в своїх найкращих творах глибоко індивідуальний стиль, таким чином, лишаючись провідним живописцем XX століття.
Галерея ред.
«Околиці Коллюра», 1905 | «Charing Cross Bridge, London», 1906 | «St. Paul's Cathedral seen from the Thames», 1906 |
Примітки ред.
- ↑ а б Дерен Андре // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б http://vocab.getty.edu/page/ulan/500004535
- ↑ а б https://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11899661k
- ↑ http://www.moma.org/collection/works/9218
- ↑ https://www.sfmoma.org/artist/andre_derain/
- ↑ Artists + Artworks
- ↑ https://hedendaagsesieraden.nl/2018/10/06/andre-derain/
- ↑ Tête carrée — 1945.
- ↑ http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/515739
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/derain-andre-1
- ↑ Ballets Russes de Monte Carlo
- ↑ Heuvellandschap (Paysage)
- ↑ https://www.centrepompidou.fr/fr/ressources/oeuvre/c7ppjAa
Джерела та література ред.
- Андре Дерен: Віртуальна галерея [Архівовано 8 грудня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Sutton D., André Derain, L., 1959 (англ.)
Посилання ред.
- Дерен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.