Андреас Арцруні
Андреас Арцруні (27 листопада (9 грудня) 1847, Москва — 10 (22) вересня 1898, Гогенгоннеф-на-Рейні) — російський мінералог вірменського походження, один із засновників геохімії; брат Григора Арцруні.
Біографія
ред.Андреас Арцруні походив із знатного вірменського роду Арцрунідів, який грав значну політичну роль у Вірменії і Візантії. Його батько, Єремія Арцруні, був генерал-майором Кавказької армії. У дитинстві Арцруні виховувався в Німеччині. 1863 року закінчив курс Тифліської гімназії. Слухав лекції в Санкт-Петербурзькому і Дерптському університетах, в останньому прослухав курс, після чого закінчив свою освіту в Гейдельберзькому і Берлінському університетах.
Арцруні був спершу асистентом при мінералогічних кафедрах у Берліні, Бреславлі та Страсбурзі, потім приват-доцентом у Бреславлі. 1883 року присвоєно вчене звання професора мінералогії Бреславського університету, а в 1884 році — професора мінералогії Аахенского університету, кафедру у якому Арцруні займав до самої смерті. Він викладав у Берлінському, Аахенському і Бреславському університетах. Був почесним членом Петербурзького мінералогічного товариства[en] та членом-кореспондентом Петербурзької академії наук.
З 1874 року Арцруні майже щорічно здійснював експедиції в різні місця Кавказу, добрим знавцем якого він був.
1894 року здійснив сходження на Малий Арарат і вперше досліджував його кратер. Три рази Арцруні переносив свої мінералогічні та геологічні дослідження на Урал. Там ним досліджено значну кількість мінералів. За дорученням Мінералогічного товариства провів геологічні дослідження в Сисерті та Нев'янську. У липні 1897 року, під час перебування в Златоусті на VII сесії Міжнародного геологічного конгресу, побував на Таганаї та ознайомився з мінералогічними копальні копальнями Назминського хребта. Також він побував у ряді європейських країн, Британській Гвіані, Болівії, Чилі, Єгипті та інших.
У поїздках по світу Арцруні вивчав не тільки мінералогію та геологію, але й провадив економічні та етнографічні дослідження. Арцруні написав численні праці з геохімії, кристалохімії, мінералогії, петрографії, а також економіки, філософії, етнографії і літератури. Його роботи були надруковані в різних німецьких і російських наукових періодичних виданнях. Багато статей Арцруні було надруковано відомою вірменською газетою «Мшак», що видавалася в Тифлісі його братом Григором Арцруні.
Найціннішим внеском у науку є його твір «Physikalische Chemie der Krystalle», надрукований у Брауншвейзі в 1893 році. Арцруні описав у цій книзі ряди ізоморфізму в геохімії, виділивши десять найважливіших ізоморфних рядів елементів.
Арцруні заснував мінералого-геологічний відділ Кавказького музею в Тифлісі та Уральське мінералогічне товариство. Його ім'ям названо мінерал арцруніт-подвійна сіль сульфату свинцю та хлориду міді, а також геммологічний центр «Арцруніт», заснований у вересні 1997 року при кафедрі мінералогії, петрології і геохімії факультету геології Єреванського державного університету.
Література
ред.- Андреас Арцруні // Велика енциклопедія під редакцією С. Н. Южакова: В 22 томах (20 т. та 2 доп.). — СПб, 1900—1907. (рос.)
- Андреас Арцруні // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Вернадский В. И. Очерки и речи. — пом., 1922. (рос.)
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Иностранные члены Российской академии наук XVIII−XXI вв.: Геология и горные науки. / Отв. редактор И. Г. Малахова. 2012, ISBN 978-5-904509-08-8 (ел. версія). (рос.)
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Wolkenhauer W. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 3. — S. 325–326.
- ↑ а б www.accademiadellescienze.it
- ↑ а б в г д е ж Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в Հայկական համառոտ հանրագիտարան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11635383X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Neher F. L. Das Corps Montania zu Aachen — С. 21.
-
Beziehungen zwischen physikalischen Eigenschaften und chemischer Zusammensetzung der Korper, 1898
